Розпорядник майна ПАТ звернувся до Господарського суду Запорізької області в межах справи про банкрутство ПАТ із позовом про визнання недійсним укладеного між боржником та ТОВ договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності й зобов’язання повернути це майно до складу ліквідаційної маси боржника. Одночасно розпорядник майна боржника подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти будь-які дії щодо його реалізації, відчуження. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду, заяву розпорядника майна боржника про забезпечення позову задоволено повністю.
Звертаючись із касаційною скаргою на ухвалені судові рішення, ТОВ указав, зокрема, на відсутність правової позиції Верховного Суду щодо правил визначення підсудності розгляду заяви про забезпечення позову в спорі про витребування майна, в якому обидві його сторони перебувають у процедурах банкрутства.
Касаційний господарський суд у складі ВС залишив касаційну скаргу ТОВ без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Водночас КГС ВС сформулював таку правову позицію.
Стаття 7 КУзПБ прямо не визначає підсудність вирішення майнового спору, сторонами якого є особи-боржники, щодо яких відкриті справи про банкрутство.
При цьому на час відкриття провадження у справі про банкрутство майно боржника, яке перебуває в особливому правовому режимі, з різних підстав може перебувати в інших осіб, тоді як одним із завдань судової процедури розпорядження майном у справі про банкрутство боржника є захист його майна. У межах такої процедури може здійснюватися перевірка законності та підставності передачі майна боржника іншим особам, а отже можуть вживатися заходи щодо повернення майна боржнику.
Оскільки ініціювання цього спору та вимоги у справі заявлені в межах виконання розпорядником майна обов’язку щодо захисту майна цього боржника, їх розгляд повинен здійснюватися саме в рамках цієї справи про банкрутство, незважаючи на те, що ТОВ теж перебуває в процедурі банкрутства. Таким чином, заходи забезпечення позову в цьому спорі, застосовані згідно з оскаржуваними рішеннями щодо майна особи, яка є боржником в іншій справі про банкрутство, не порушують вимоги підсудності, наведені в ч. 14 ст. 39 КУзПБ.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 21 січня 2022 року у справі № 908/964/21 (908/2248/21) можна ознайомитися за посиланням.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС визначив критерії для розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди та стандарти його доказування.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.