Належний спосіб захисту у справі щодо встановлення меж земельних ділянок: постанова КЦС ВС

Позивач просив скасувати рішення міської ради про передачу відповідачам земельних ділянок, оскільки ці ділянки частково перетинаються з ділянкою, яка перебуває в користуванні позивача та на якій розташовані належні йому надвірні будівлі, а тому він фактично позбавлений права на приватизацію земельної ділянки. Про обставини справи розповіли у пресслужбі ВС.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення та відмовив у задоволенні позову, зробивши такі правові висновки.

Вимога про визнання рішення органів місцевого самоврядування незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред’являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред’явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб’єкта владних повноважень.

Норми процесуального права визначають об’єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов’язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким, визначеним на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Скасовуючи рішення міської ради, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що цим рішенням порушуються права позивача на приватизацію земельної ділянки для обслуговування належної йому частини жилого будинку, господарських будівель і споруд, оскільки експертним висновком встановлено накладення меж земельних ділянок сторін.

Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права оскаржуваним рішенням міської ради, оскільки позивачем не надано жодних доказів про те, яким саме чином цим рішенням порушено його право з урахуванням того, що позивач не є ані власником, ані користувачем спірної земельної ділянки, а обов’язок доказування цього лежить на позивачеві.

Постанова Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21).

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд опублікував дайджест судової практики у справах із договору оренди землі.

Також ми публікували постанову КАС ВС щодо надання спецдозволу на користування надрами за умови зміни нормативно-правового регулювання.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.