Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності: постанова ККС ВС

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 184/1631/18.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної  приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він неналежно  виконуючи покладені на нього  службові обов’язки директора ПП, які передбачали загальне керівництво підприємством, організацію бухгалтерського обліку й забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, сплату податків у розмірах та в строки, встановлені Податковим кодексом України, не вжив заходів щодо перевірки показників податкової звітності з ПДВ та допустив подальшу подачу засобами електронного зв’язку податкової звітності з недостовірними показниками щодо податкових зобов’язань за  звітні періоди: травень- вересень 2015 року.

Як слідує з матеріалів провадження ОСОБА_1 працював у період  з 14 травня  по 02 листопада 2015 року на посаді директора ПП ПВКП "Укрєвробуд 2013". Остання декларація з ПДВ у період його роботи була подана 19 жовтня 2015 року (за вересень 2015 року), що підтверджується наявною в матеріалах справи податковою декларацією  з ПДВ за вересень 2015 року (а.п. 34, 85-86, т. 12).

Згідно ч. 1 ст. 13 КК України закінченим кримінальним правопорушенням визнається діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частиницього Кодексу. У закінченому злочині  існує єдність об’єктивної і суб’єктивної сторін та  винний повною мірою реалізував умисел , завершив злочин, виконав всі діяння (дії чи бездіяльність), які становлять  об’єктивну сторону складу злочину, спричинив шкоду об’єкту. За моментом закінчення злочини поділяються на три види: а) злочини з матеріальним складом ; б) злочини з формальним складом та в) злочини з усіченим складом.

Таким чином, моментом закінчення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що виразилось у не вжитті заходів щодо перевірки показників податкової звітності з ПДВ та допущенні подальшої подачі засобами електронного зв’язку податкової звітності з недостовірними показниками щодо податкових зобов’язань з ПДВ ПП ПВКП за звітні періоди: травень - вересень 2015 року є саме подача засобами електронного зв’язку податкової звітності з недостовірними показниками щодо податкових зобов’язань з ПДВ. У данному випадку останнім таким моментом є остання дата подачі податкової звітності, а саме: 19 жовтня 2015 року, не залежно від того, чи він був звільнений з посади у листопаді 2015 року.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за  вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.

Санкцією ч. 2 ст. 367 КК  України передбачені покарання у виді позбавлення волі  на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або без такого.

За нормами п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п’ять років.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закінчився 19 жовтня 2020 року, тобто на час розгляду  апеляційним судом даного кримінального провадження існували як матеріальні, так і процесуальні підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності. Однак всупереч положенням ст. 49 КК України суд апеляційної інстанції не постановив такого рішення.

Виходячи з наведеного, доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 в частині, що стосується його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже, директор приватного підприємства, який не вжив заходів щодо перевірки показників податкової звітності з податку на додану вартість вказаного упродовж шести місяців 2015 р., підприємства та допустив подальше подання податкової звітності з недостовірними показниками щодо відповідних податкових зобов'язань цього підприємства підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК з огляду на те, що на час розгляду кримінального провадження апеляційним судом закінчився перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, який розпочався з моменту подання останнього податкового звіту.

Раніше ВС висловився про дозвіл слідчого судді на проведення позапланової перевірки для отримання доказів.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.