Визнання недійсним договору поставки та розподіл витрат на правничу допомогу: огляд практики КГС ВС

Верховний Суд опублікував огляд актуальної практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який охоплює правові позиції в рішеннях, унесених до ЄДРСР, за листопад – грудень 2021 року.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, сформульовані під час розгляду господарських справ, які матимуть значення для формування єдності судової практики.  

Серед них – позиції щодо:

• неможливості звернення стягнення на частину предмета іпотеки (частину нерухомого майна) як складника предмета іпотеки (об’єкт незавершеного будівництва);
• відсутності підстав для застосування субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств;
• необхідності укладення окремих договорів централізованого водопостачання та водовідведення в разі використання юридичною особою води для власних потреб і в господарській діяльності з метою постачання теплової енергії;
• обов’язку виконавця зупинити виконавче провадження в разі оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про зміну способу виконання рішення.

Огляд містить також декілька важливих висновків об’єднаної палати КГС ВС стосовно:

• неможливості визнання недійсним договору поставки в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;
• правової природи й підстав для справляння канального збору та збору за послуги служби регулювання руху суден;
• правової природи передбаченої договором плати за користування грошовими коштами та способу обчислення такої плати;
• розподілу витрат на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження.

Крім того, в огляді наведено, зокрема, висновки судових палат КГС ВС про:

• зарахування зустрічних однорідних вимог у зобов’язаннях, стороною яких є банк, щодо якого запроваджено процедуру тимчасової адміністрації чи ліквідації;
• застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрута, і порядку пред’явлення, розгляду та вирішення таких вимог у справі про банкрутство;
• заборону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за порушення виконання грошових зобов’язань суб’єктів господарювання – державних підприємств та/або господарських товариств, більше ніж 50 % акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі та стосовно яких ухвалено рішення про приватизацію і припинено провадження у справі про банкрутство;
• застосування ст. 42 КУзПБ та ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час вирішення спорів про визнання недійсними правочинів, учинених боржником до введення в дію цього Кодексу. 

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає дискреційне повноваження.

Додамо, що Велика Палата ВС висловилася щодо права інвестора на витребування проінвестованого об’єкта.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.