Податковий обов'язок щодо сплати орендної плати лежить на орендареві земельної ділянки, який визначений у договорі оренди земельної ділянки та право користування земельною ділянкою якого зареєстроване в державному реєстрі речових прав. Податковий обов'язок зі сплати орендної плати за землю державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі було надано замельну ділянку, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.
Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-IV (далі - Закон №973-IV).
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов’язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Відповідно до статті 12 цього Закону землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Встановлюючи, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, Закон №973-IV при цьому не встановлює будь-яких виключень щодо правового регулювання оренди земельної ділянки. Не встановлює цей Закон і такі наслідки, як набуття фермерським господарством права оренди земельної ділянки, яка була надана громадянину для створення фермерського господарства, в силу факту державної реєстрації фермерського господарства.
Суд апеляційної інстанції встановив, що, хоча земельна ділянка станом на 2018 рік перебувала у фактичному користуванні фермерського господарства, позивач не оформив належним чином передачу земельної ділянки цьому фермерському господарству як землекористувачу.
Таким чином, оскільки орендарем земельної ділянки є фізична особа ОСОБА_1, то саме на нього відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК покладено обов’язок щодо сплати орендної плати згідно з договором оренди землі.
Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем фермерське господарство не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов’язку сплачувати орендну плату. Не звільняє його від цього обов’язку і фактична сплата фермерським господарством орендної плати за землю. Платник податку, як це встановлено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 ПК, є обов’язковим елементом податку, який визначається виключно нормами ПК. Статтею 2 ПК встановлено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Верховний Суд, окрім як в постанові від 28.08.2018 у справі № 808/3798/16, так само застосував норми права у подібних правовідносинах у постановах від 13.09.2019 у справі №120/4362/18-а, від 10.07.2020 у справі №0240/2978/18-а.
Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми права при вирішенні спору у цій справі відповідно до висновків Верховного Суду в зазначених постановах. Постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам частин першої-третьої статті 242 КАС щодо законності й обґрунтованості судового рішення.
Оскільки висновок Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі №348/92/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, на який посилається позивач у касаційній скарзі, стосувався питання предметної юрисдикції, а не застосування норм статті 288 ПК, підстав для його врахування при вирішенні цієї справи немає. Встановлюючи обов’язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, частина п’ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формує такий висновок щодо застосування норм підпунктів 288.1, 288.2 статті 288 ПК, статтей 125, 126 Земельного кодексу України, частини другої статті 16, частин першої, другої статті 21 Закону України «Про оренду землі», статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» у правовідносинах з орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства: податковий обов’язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Податковий обов’язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.
Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №400/1730/19 (адміністративне провадження № К/9901/12158/20).
Раніше «Судово-юридична газета» писала, як підготуватися до продажу паю.
Додамо, ми розповідали, коли земля з приватної власності переходить до громади.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.