КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору під час ліквідаційної процедури. Перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора, є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій під час ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, водночас ні в кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Межі судового розсуду при вирішенні питання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу лежать у балансуванні публічних (недопущення доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства) і приватних інтересів щодо максимального задоволення вимог кредиторів та недопущення необґрунтованого покладення фінансового тягаря на кредиторів стосовно оплати послуг ліквідатора у разі продовження ліквідаційної процедури.
Заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов'язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини шостої статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 ГПК України кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів, а отже, на результати ліквідаційної процедури боржника, і подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.
Процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені законодавством про банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання негативних правових наслідків, зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого тощо), які оплачуються кредиторами, за принципом пропорційності їх грошовим вимогам.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 5019/960/11.
Також «Судово-юридична газета» повідомляла, що КГС ВС висловив позицію щодо неможливості відкриття провадження у справі про банкрутство.
Крім того, ВС висловився щодо наявності спору про право як підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.