Застосування принципу пропорційності у розподілі судових витрат: постанова КГС ВС

25 листопада Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу № 904/5929/19 за позовом Товариства до Банку про визнання недійсним договору банківського рахунку та встановлення фактів. Про це повідомляє пресслужба КГС ВС.

«Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково: визнано недійсним договір банківського рахунку; стягнуто з Банку на користь Товариства витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення судової експертизи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволення позову обґрунтовані тим, що спірний договір укладений відповідачем з невідомими особами від Товариства з порушенням чинного законодавства та за відсутності волевиявлення позивача. У задоволенні вимог про встановлення фактів суди відмовили, оскільки обраний позивачем спосіб захисту у цьому випадку не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і як наслідок, не призводить до поновлення порушених прав позивача.

В обґрунтування підстав для покладення на відповідача витрат на проведення судової експертизи у повному обсязі суд апеляційної інстанції зазначив, що експертиза призначалася місцевим господарським судом саме для вирішення питання за позовною вимогою про визнання недійсним договору банківського рахунку і не приймалася та не розглядалася як доказ у вирішенні питання щодо інших позовних вимог.

Покладення витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог має застосовуватися тоді, коли в задоволенні позовних вимог відмовляється у зв'язку тим, що вони є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами.

Додатковим рішенням зі справи, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, стягнуто з Банку на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу.

Зазначені судові акти обґрунтовані з посиланням на приписи частини дев'ятої ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник, зокрема, внаслідок неправильних дій Банку при укладанні та подальшому виконанні спірного договору; на банківську установу покладений обов'язок дотримання закону під час укладанні та виконанні договору банківського рахунку.

У касаційних скаргах Банк просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині стягнення з Банку на користь Товариства витрат на проведення судової експертизи та витрат на професійну правничу допомогу, оскільки суди у розгляді цієї справи безпідставно відійшли від принципу пропорційності розподілу судових витрат, а також від принципу змагальності сторін та обов'язку подання доказів сторонами.

КГС ВС залишив касаційні скарги Банку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Верховний Суд звернув увагу на необґрунтоване з огляду на суть касаційної скарги звуження скаржником змісту принципу пропорційності, який застосовується до розподілу судових витрат, зокрема визначення скаржником розміру задоволених судами немайнових позовних вимог в контексті застосування приписів частини четвертої ст. 129 ГПК України виключно кількістю таких позовних вимог та без урахування того, що пропорційність у цьому випадку визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами як способами її досягнення та отриманим результатом.

Пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору і визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог (з урахуванням приписів Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру) не є тотожною пропорційності, яка у цьому випадку не пов'язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами як способами її досягнення та отриманим результатом.

Зазначене обґрунтовано врахували у розгляді спірного питання суди попередніх інстанцій», — сказано у повідомленні.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КАС ВС висловився щодо доказів сплати судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Youtube «Право ТВ», а також на нашу сторінку в Facebook та на Інстаграм, щоб бути в курсі найважливіших подій.