Наведений в частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у зазначеному переліку) унеможливлює здійснення касаційного провадження за такими скаргами. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 905/1642/19.
КУзПБ не передбачено можливості оскарження окремо постанов суду апеляційної інстанції, прийнятих за результатами апеляційного перегляду ухвал місцевого господарського суду в справах про банкрутство щодо скарг на дії ліквідатора у справі про банкрутство, що в сукупності з положеннями статті 287 ГПК України унеможливлює касаційний перегляд у разі окремого оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції.
Процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (перша група судових рішень за висновком ВП ВС, викладеним в постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).
КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень господарського суду в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство, до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку частини третьої статті 9 КУзПБ, і навпаки.
Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.
Скаржником подано касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду щодо розгляду заяв про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону і про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута, яка підлягає касаційному оскарженню окремо в порядку статті 7 КУзПБ, та постанову апеляційного господарського суду, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду щодо скарги на дії ліквідатора, можливість оскарження якої окремо в касаційному порядку не передбачено частиною третьою статті 9 КУзПБ.
Тож відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника на постанову суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні скарги на дії ліквідатора, яка не підлягає окремому оскарженню в порядку касаційного провадження, підлягає закриттю в цій частині, оскільки в разі її касаційного перегляду суд касаційної інстанції діятиме не як «суд, встановлений законом» в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Раніше ми розповідали про можливість забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису: позиція КГС ВС.
Також «Судово-юридична газета» повідомляла, що КГС ВС висловив позицію щодо неможливості відкриття провадження у справі про банкрутство.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.