Районний суд відмовив у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог з підстав, що позивач подав її після закінчення підготовчого засідання у справі. Про деталі справи інформує пресслужба ВС.
Апеляційний суд повернув заявникові апеляційну скаргу на ухвалу районного суду, оскільки оскаржувана ухвала про відмову в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог не входить до визначеного у ст. 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував ухвалу апеляційного суду та передав справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, зробивши такі правові висновки.
Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов’язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
У пунктах 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов’язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена.
Ухвала суду першої інстанції про відмову в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог безпосередньо не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в порядку ст. 353 ЦПК України.
Разом із тим наслідком відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачеві.
Водночас у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, у свою чергу ухвала про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, Верховний Суд у складі ОП КЦС дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову в прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Апеляційний суд не перевірив, чи передбачена процесуальним законодавством можливість суду відмовити в прийнятті позовної заяви з підстав, зазначених в ухвалі суду першої інстанції, та чи не є ця ухвала за своїм змістом ухвалою про повернення заяви позивачам.
Постанова Верховного Суду від 1 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Також Верховний Суд роз’яснив, у чому полягає принцип диспозитивності виконавчого провадження.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Youtube «Право ТВ», а також на нашу сторінку в Facebook та на Інстаграм, щоб бути в курсі найважливіших подій.