ВП ВС відступила від висновку щодо можливості оскарження державної реєстрації ОСББ

Велика Палата Верховного Суду у справі № 916/964/19  відступила від власного правового висновку щодо можливості оскарження державної реєстрації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), визначивши, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов’язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом.

Звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до приписів ЦК України статтею 28 Закону України від 29 листопада 2001 року No 2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон No 2866-III) передбачено, що об’єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Об’єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об’єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об’єднання.

Статтею 10 Закону України від 15 травня 2003 року No 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон No 755-IV) встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.

Отже, ліквідація юридичної особи – це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.

Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону No 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов’язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все, такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Ураховуючи висновки, викладені в цій постанові, Велика Палата Верховного Суду вбачає необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права  в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі No 916/782/17 та від 18 квітня 2018 року в справі No 904/2796/17 щодо вимог про скасування державної реєстрації, де обґрунтовуючи підстави задоволення позовних вимог, суд, зокрема, вказав, що під час доведення позивачем порушення вимог законодавства у зв’язку зі створенням та діяльністю ОСББ, враховуючи вимоги статті 25 Закону No 755-IV, позовна вимога про скасування державної реєстрації ОСББ шляхом скасування запису в реєстрі підлягає задоволенню. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що звернення особи з позовною вимогою про скасування            державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

Згідно зі статтею 6 Закону No 2866-III об’єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Як зазначено в статті 14 Закону No 2866-III співвласник має право: брати участь в управлінні об’єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об’єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об’єднання; <...>.

Здійснення права на участь в управлінні спільним майном багатоквартирного будинку належить власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку. І хоча законодавством не передбачено процедури виходу (виключення) із членів ОСББ, припиняючи статус власника квартири чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, особа втрачає відповідні права співвласника, зокрема брати участь в управлінні об’єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об’єднання.

Суд апеляційної інстанції достеменно з’ясував, що на час прийняття спірного рішення позивач був власником квартири АДРЕСА_3, а також власником нежитлового приміщення No 501. Однак відповідно до обставин, встановлених за матеріалами справи, належну позивачу квартиру було реконструйовано під окремий житловий будинок, який не є складовою багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 і вказаному будинку присвоєна окрема поштова адреса – АДРЕСА_2 (вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Тож Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивач не вважає себе співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3, а вимагаючи визнати недійсними та скасувати рішення зборів ОСББ від 9 квітня 2016 року та скасувати державну реєстрацію цього об’єднання, насправді не має на меті захистити своє право на участь в управлінні багатоквартирним житловим будинком.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС висловив позицію щодо виконання аграрних розписок.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.