Участь засудженого в судовому засіданні в режимі відеоконференції є його фактичною участю у ньому. Якщо засуджений подав клопотання про безпосередню участь у судовому засіданні, однак його етапування зі слідчого ізолятора до ізолятора тимчасового тримання виявилося неможливим у зв’язку з тим, що в ізоляторі тимчасового тримання відсутні умови для утримування осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, то проведення судового засідання за участю засудженого в режимі відеоконференції зі слідчого ізолятора за ухвалою суду не є порушенням його права на участь у судовому засіданні. Про це зазначив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 320/2582/19.
Розглядаючи доводи касаційної скарги засудженого про те, що місцевий суд проігнорував його клопотання про безпосередню участь у судовому засіданні та провів судовий розгляд у режимі відеоконференції без згоди засудженого, колегія суддів зазначила наступне.
Як убачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_1 направив до суду клопотання про забезпечення його особистої участі в судовому засіданні місцевого суду. Зазначене клопотання було задоволено та постановлено етапувати ОСОБА_1 з установи виконання покарань, де засуджений на той час відбував покарання, до СІЗО, а потім до ІТТ для подальшої його доставки в судове засідання суду першої інстанції.
Однак у судове засідання засудженого доставлено не було. Цього ж дня місцевим судом було повторно постановлено етапувати ОСОБА_1 та доставити його в наступне судове засідання. Проте засудженого було етаповано лише до СІЗО.
Разом з тим на адресу суду надійшов лист від начальника ІТТ про неможливість етапування засудженого ОСОБА_1 із СІЗО до ІТТ у зв’язку з тим, що в ІТТ відсутні умови для утримування осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.
Місцевий суд з метою забезпечення права засудженого на захист та доступ до правосуддя, керуючись положеннями ч. 2 ст. 336 КПК, постановив ухвалу про проведення судового засідання за участю засудженого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції із СІЗО.
За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження засудженого про те, що місцевим судом було проігноровано його клопотання про безпосередню участь у судовому розгляді, є необґрунтованими, а тому касаційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає. При цьому з огляду на викладене Суд переконаний, що в даному конкретному випадку право засудженого ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні порушено не було, оскільки участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції є фактичною участю в судовому розгляді, проте в іншому форматі.
Також «Судово-юридична газета» писала, чи є належним відповідачем державний реєстратор у справі про держреєстрацію речового права на нерухоме майно.
Крім того, ми повідомляли, в яких випадках передбачено проведення технічної інвентаризації на нерухомість.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.