Виконання мирової угоди, затвердженої у процедурі банкрутства: позиція Великої Палати ВС

15:24, 3 сентября 2021

У випадку невиконання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, КУзПБ не передбачено і процедури звернення до господарського суду із заявою про визнання недійсною такої мирової угоди або її розірвання.

Виконання мирової угоди, затвердженої у процедурі банкрутства: позиція Великої Палати ВС

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

На відміну від ухвали суду про затвердження мирової угоди у позовному провадженні ухвала про затвердження мирової угоди у процедурі банкрутства не є виконавчим документом та не підлягає примусовому виконанню виконавчою службою. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 916/661/20.

Так, невиконання боржником своїх договірних зобов'язань у строки, зазначені у мировій угоді, затвердженій у процедурі банкрутства, може мати наслідком звернення кредитора до суду з вимогами до боржника про стягнення заборгованості в розмірі, передбаченому мировою угодою, в позовному або наказному провадженні, встановленому процесуальним законодавством.

На відміну від Закону про банкрутство, що передбачав можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство, у КУзПБ такої судової процедури банкрутства як мирова угода та порядку її укладення не встановлено.

Як наслідок, у випадку невиконання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, КУзПБ не передбачено і процедури звернення до господарського суду із заявою про визнання недійсною такої мирової угоди або її розірвання.

Отже, Велика Палата ВС зазначила: «Позовна заява ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди не може бути розглянута в межах будь-якої справи про банкрутство боржника з огляду на відсутність справи. Такий спір має бути вирішений судом у порядку цивільного судочинства за вимогою фізичної особи про стягнення з боржника заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання ним зобов'язання з повернення коштів за депозитним договором у строки, передбачені мировою угодою, а не про спонукання до виконання мирової угоди. Цей спір виник не в господарських відносинах, позивач не є підприємцем, а отже, за предметною та суб'єктною юрисдикцією цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах».

Раніше ми розповідали про порядок обчислення та перебігу позовної давності у справі про банкрутство: позиція КГС ВС.

А ВС роз’яснив порядок визначення розміру вимог забезпечених кредиторів, заявлених до боржника як до майнового поручителя.

Також ми розповідали, що сам по собі преюдиціальний факт певної суми заборгованості однозначно та беззаперечно не свідчить про обґрунтованість нарахувань.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій

Автор: Алина Калёва