ВП ВС вирішила питання про підвідомчість спору, ініційованого громадською природоохоронною організацією в інтересах фізосіб

Громадська організація «Юристи за екологію», діючи в інтересах 48 фізичних осіб, звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (відповідач 1), ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (відповідач 2), ПрАТ «Суха Балка» (відповідач 3), ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (відповідач 4), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (відповідач 5), АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (відповідач 6), ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (відповідач 7) про солідарне стягнення 500 тис. грн збитків, завданих порушенням відповідачами законодавства про охорону навколишнього природного середовища за результатами їхньої господарської діяльності, а також 500 тис. грн моральної шкоди. Про це повідомляє пресслужба ВС.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 16 листопада 2020 року відмовив у відкритті провадження в справі, керуючись тим, що з огляду на суб’єктний склад учасників справи такий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 10 лютого 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасував, справу передав до місцевого господарського суду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Постанова аргументована тим, що спір у справі виник з господарської діяльності відповідачів і заявлений громадською організацією, що діє у статусі юридичної особи в інтересах її членів – фізичних осіб. Тому цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

КГС ВС ухвалою від 8 квітня 2021 року передав справу № 904/6125/20 на розгляд Великої Палати ВС з підстав необхідності з’ясування підвідомчості спору в цій справі.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що ГО «Юристи за екологію» як юридична особа (суб’єкт некомерційного господарювання) є природоохоронною організацією, має право на захист у суді екологічних прав на безпечне довкілля її членів, зокрема стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Це випливає із приписів Орхуської конвенції (статті 2, 9), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 9–11, 21) та Закону України «Про громадські об’єднання» (статті 11, 21), а також відповідає завданням, визначеним пунктами 2.2.4, 2.2.13 Статуту організації. Отже, звертаючись до суду з позовами в інтересах фізичних осіб – своїх членів, ГО «Юристи за екологію» реалізує делеговані їй представницькі функції фізичних осіб.

ВП ВС зазначила, що між ГО «Юристи за екологію» та відповідачами – гірничодобувними підприємствами, що здійснюють негативний вплив на довкілля регіону проживання фізичних осіб, відсутні господарські правовідносини в розумінні ст. 3 ГК України, наявність яких є визначальною при віднесенні спору між юридичними особами до компетенції господарських судів.

Позивач як природоохоронна громадська організація, представляючи інтереси своїх членів – фізичних осіб, помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції з посиланням на відповідність його суб’єктного складу вимогам ст. 4 ГПК України. Позов у цій справі громадська організація подала в інтересах фізичних осіб, які є членами позивача, а не на захист власних інтересів як юридичної особи. Зазначені обставини спростовують доводи позивача про віднесення цього спору за суб’єктним критерієм до юрисдикції господарських судів.

Утім, як з’ясувала Велика Палата ВС, позивач ініціював цивільну справу (№ 210/6385/20) з тими самими предметом і підставами до відповідачів 2–6, але йому було відмовлено у відкритті провадження судом загальної юрисдикції. Тому з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту Велика Палата ВС констатувала, що справа № 904/6125/20 в частині заявлених позовних вимог до відповідачів 2–6 має бути розглянута за правилами господарського судочинства лише тому, що позивачеві слід забезпечити доступ до правосуддя навіть в іншому судочинстві, ніж це передбачено законом.

З огляду на це ВП ВС постанову апеляційного суду в частині визначення підвідомчості господарським судам спору за вимогами до відповідачів 2–6 змінила, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Ухвалу місцевого суду про відмову у відкритті провадження у господарській справі щодо відповідачів 1 та 7 – залишила в силі.

Із повним текстом постанови Великої Палати ВС від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20 (провадження № 12-27гс21) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВП ВС не погодилася з правовими висновками щодо переривання перебігу позовної давності у разі пред’явлення позову, який судом було залишено без розгляду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.