Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 466/3942/20
Так, строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вирок Шевченківського районного суду м. Львова стосовно ОСОБА_1 було ухвалено та проголошено 11 червня 2020 року у присутності обвинуваченого та його захисника, після чого головуючий роз`яснив його зміст, порядок і строк оскарження.
17 липня 2020 року захисник, не погоджуючись із вказаним вироком, подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження. Заявлене клопотання захисник мотивував тим, що з 09 по 17 липня 2020 року він перебував на амбулаторному лікуванні, на підтвердження чого надав довідку.
Проте ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року захиснику було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції через відсутність поважних причин пропуску такого строку.
Залишаючи без задоволення вказане клопотання та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що вона подана з пропуском встановленого законом строку й відсутні поважні підстави для його поновлення, при цьому не визнав поважними наведені захисником причини.
Однак Верховний Суд із таким рішенням не погоджується з огляду на таке.
Так, захисник у клопотанні про поновлення строку вказував на неможливість вчасно подати апеляційну скаргу через хворобу, на підтвердження чого надав довідку з лікувальної установи про перебування на амбулаторному лікуванні з 09 по 17 липня 2020 року.
Тобто, захисник захворів до закінчення строку на апеляційне оскарження і не мав фізичної можливості подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.
Проте відразу по закінченню лікування ОСОБА_8 17 липня 2020 року подав апеляційну скаргу.
Колегія суддів уважає, що з огляду на зміст положень ст. 117 КПК України вказана обставина є суттєвою та може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Суд апеляційної інстанції, незважаючи на наявність об`єктивних обставин, що перешкодили своєчасно оскаржити в апеляційному порядку вирок місцевого суду, безпідставно відмовив стороні захисту в поновленні відповідного строку, при цьому на спростування зазначених доводів ОСОБА_8 переконливих аргументів щодо неврахування перебування захисника на лікуванні не навів.
З огляду на викладене, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід ухвалити судове рішення з дотриманням вимог КПК, належним чином умотивувавши свої висновки.
Раніше Верховний Суд розповів про наслідки неявки в судове засідання.
Також ми розповідали, у яких випадках суд має право розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.