ВС висловився щодо розгляду грошових вимог до боржника за податковими зобов’язаннями

Не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків. Не сплачені платником податків у встановлений ПК України строк суми узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Про це нагадав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи №  922/313/20.

Так, розмір податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість визначається податковою декларацією.

Саме податкова декларація містить всю необхідну інформацію: визначення суми податкового зобов'язання, період за який нараховується податок. Додатки 2 та 5 не несуть жодного змістовного навантаження і не містять в собі обов'язкову інформацію, встановлення якої є необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, установлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Отже, на платника податків покладено обов'язок сплатити у встановлені податковим законодавством строки узгоджене грошове зобов’язання. Несплачене у встановлений законом строк грошове зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків. Аналогічна правова позиція сформульована в постанові КАС ВС від 24.12.2020 у справі № 813/3019/17.

Раніше ми розповідали, що є обов’язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.