Боржник у виконавчому провадженні не може пред’явити позов про зняття арешту з майна: КЦС ВС назвав причину

Боржник у виконавчому провадженні звернувся до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Суд першої інстанції, з ухвалою якого погодився апеляційний суд, закрив провадження у справі, оскільки позивач є боржником у виконавчому провадженні, тому для нього встановлений інший порядок захисту порушеного права шляхом звернення до суду зі скаргою на дії державного/приватного виконавця, а не в порядку позовного провадження.

Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.

Вирішуючи питання забезпечення єдності судової практики (у зв’язку з різною практикою) та залишаючи попередні судові рішення без змін, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив такі правові висновки.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов’язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов’язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не може пред’являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України.

Постанова Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Також «Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС розглянув справу щодо внесення судом змін до ухвали попереднього засідання у справі про банкрутство.

Додамо, що суддю райсуду Дніпропетровської області викрито на отримані хабаря.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.