Зміна строку виконання зобов'язання за договором, заборгованість за яким була підставою для звернення із заявою про порушення щодо боржника справи про банкрутство, свідчить про те, що немає підстави для звернення із такою заявою до суду. Про це наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/1678/20.
Зважаючи на визначений частиною другою статті 35 КУзПБ обмежений строк проведення підготовчого засідання суду, факт укладення ініціюючим кредитором та боржником договору про реструктуризацію заборгованості (яка була підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство) після прийняття такої заяви судом до розгляду та призначення підготовчого засідання унеможливлює розгляд цієї заяви по суті та зумовлює її повернення, оскільки сторони змінили строк виконання зобов'язань, а отже, передчасною є підстава для відповідного звернення до суду
Положення частин першої-п’ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов’язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов’язання, строк яких настав.
Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов’язання та погасити заборгованість.
У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Системний аналіз ст. с. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов’язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Тобто, КГС ВС наголосив, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов’язання, суті (предмету) зобов’язання, підстави виникнення зобов’язання, суми зобов’язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов’язання тощо.
Раніше ми розповідали, що є обов’язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.