Коли між адміністративним та кримінальним провадженнями щодо дій особи немає зв’язку, говорити про єдину систему розслідування і покарання не доводиться. Отже, винесення паралельних рішень у такому випадку порушує принцип ne bis in idem. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Європейський суд з прав людини постановив рішення у справі «Цоньо Цонев проти Болгарії» (заява № 35623/11).
У листопаді 1999 року сталася бійка між Цоньо Івановим Цоневим та G.I. в будинку останнього. Одразу було відкрите адміністративне провадження і в кінцевому підсумку накладений штраф у розмірі 50 болгарських левів. Але також проти Цонева було відкрите кримінальне провадження і лише у грудні 2010 року він був засуджений судом до вісімнадцяти місяців позбавлення волі.
Сторона обвинувачення виходила з того, що кримінальне провадження проводилося стосовно тілесних ушкоджень, які чоловік наніс жертві, в той час, як адміністративне провадження було відкрите у зв’язку з тим, що він увійшов до будинку постраждалого та побив його. Прокурор вважав, що це не є дублюванням, а скоріше подвійне провадження щодо поєднання двох злочинів. Пан Цонев оскаржував такі рішення, але Верховний касаційний суд відхилив вимоги, зазначивши, що згідно з національним законодавством накладення адміністративної санкції не виключало подальшого засудження в кримінальному порядку тієї самої особи за ті самі дії.
Цонев звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 4 Протоколу №7 (право не бути притягнутим до суду та покараним двічі), він скаржився на те, що він був притягнутий до суду і покараний двічі за той самий злочин.
Суд у Страсбурзі звернув увагу на те, що адміністративне та кримінальне провадження по суті переслідували ту саму мету, а саме – покарання за соціально неприйнятну поведінку заявника в контексті сварки. Факти, встановлені в рамках провадження про адміністративне правопорушення, не враховувалися у кримінальному провадженні. Там були використані лише докази, зібрані під час кримінального розслідування. Адміністративний штраф також не був врахований кримінальними судами під час винесення вироку. Тож ЄСПЛ встановив, що між адміністративним і кримінальним провадженням не було достатньо тісного зв’язку по суті.
Відтак, їх неможливо розглядати як частину інтегрованої схеми санкцій в національному законодавстві для покарання за соціально неприйнятну поведінку заявника. Таким чином, він і був притягнутий до суду і покараний двічі за одне і те ж правопорушення в порушення його права відповідно до принципу за ne bis in idem і органи влади не визнали своєї нездатності захистити це право. Таким чином, мало місце порушення статті 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
П’ятьма голосами проти двох ЄСПЛ постановив, що виявлення порушення статті 4 Протоколу № 7 складало достатню справедливу сатисфакцію щодо будь-якої моральної шкоди, завданої заявникові.
З текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «Цоньо Цонев проти Болгарії» (заява № 35623/11) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше ЄСПЛ став на захист права українських журналістів на конфіденційність їхніх джерел.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.