Особа, яка не брала участі у справі, вважає, що рішенням суду порушено її права: ВС вказав, як діяти

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов’язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов’язки такої особи. Будь-який інший правовий зв’язок між суб’єктом апеляційного оскарження і сторонами спору не може братися до уваги.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 466/5766/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Суд встановив, що відповідно до розписок ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти, які зобов’язався повернути, проте у визначений строк позику не повернув. Суди неодноразово розглядали цю справу.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. ОСОБА_4, як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення, вважаючи, що договір позики, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, порушує його майновий інтерес на отримання заборгованості з ОСОБА_3 за іншим договором.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції закрито у зв’язку з тим, що оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права, обов’язки та інтереси ОСОБА_4.

Верховний Суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду з огляду на таке. Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_4 зазначав, що між ним та ОСОБА_3 було укладено договір позики та додаткову угоду до нього. Згідно з умовами додаткової угоди ОСОБА_3 взяв на себе зобов’язання не укладати з будь-якими третіми особами кредитних договорів, договорів позики, поруки, іпотеки, застави та будь-яких інших договорів, які б створювали для ОСОБА_3 зобов’язання на суму більшу 10 000 грн.

У зв’язку з укладенням між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору позики платоспроможність останнього значно знизилась, а тому оскаржуване рішення, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість з ОСОБА_3, безпосередньо впливає на його права та інтереси.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов’язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов’язки такої особи. Будь-який інший правовий зв’язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання ОСОБА_3 умов договору позики та додаткової угоди до нього не спростовує наявності в останнього боргових зобов’язань перед ОСОБА_2.

Таким чином, встановивши, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевий суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки ОСОБА_4, який звернувся з апеляційною скаргою на це судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Доводи касаційної скарги на правильність висновку суду апеляційної інстанції не впливають, оскільки особа, яка зверталася з апеляційною скаргою, не довела, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов’язки, і такий зв’язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, це означає, що скаржник в апеляційній скарзі чітко не зазначив, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов’язки, та про які саме.

Раніше КЦС ВС визначив, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами забезпечення позову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.