Порушення, допущені органами публічної влади під час визначення умов та порядку приватизації, не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними та повернення приватизованого майна державі з порушенням права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 922/623/20.
Викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положення статті 11, статті 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання для цілей оренди майна.
В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися в загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.
Покупець, який за відсутності в нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв’язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, звернувся до органів місцевого самоврядування із заявою про приватизацію орендованого майна шляхом викупу, є недобросовісним.
Судом апеляційної інстанції у розглядуваній справі встановлено обставини порушення органами місцевого самоврядування умов та порядку приватизації, а також наявність протиправної поведінки самого покупця, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв’язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою, що свідчить про недобросовісність дій орендаря. Отже, КГС ВС вважає, що позбавлення ФОП. майна не суперечитиме принципам, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі наслідки обумовлені протиправною поведінкою самого набувача майна.
Повернення у власність територіальної громади майна (приміщення), незаконно відчуженого (шляхом викупу) фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке відчуження відбувалося у передбачений чинним законодавством спосіб та сприяло досягненню максимального економічного ефекту від продажу об’єкта комунальної власності.
Також КГС ВС визначив, що має вагоме значення для розкриття критерію пропорційності.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КГС визначив, коли починається строк повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.