У Верховному Суді проаналізували практику земельних спорів та спорів у сфері будівництва

2 квітня 2021 року суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Віталій Уркевич узяв участь в онлайн-практикумі «Земельні спори та спори у сфері будівництва: особливості проведення судових експертиз та практика Верховного Суду». Про це повідомляє пресслужба ВС.

Віталій Уркевич зосередив увагу на особливостях вирішення спорів щодо орендних договірних правовідносин та спорів, що виникають у сфері будівництва, зокрема самочинного.

Говорячи про земельні спори, які виникають з орендних правовідносин, суддя зупинився на правових підставах укладення договору оренди землі. У цьому контексті він розповів про висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 17 січня 2011 року у справі № 35/390, у якому вказано, що визнання судом укладеним договору оренди земельної ділянки за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про передачу позивачу цієї ділянки в оренду є порушенням виключної компетенції органу місцевого самоврядування на розпорядження землями. Також Велика Палата ВС не відступила від висновку ВСУ та зазначила, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. Прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.

Питання щодо моменту набрання чинності договором оренди земельної ділянки Віталій Уркевич проілюстрував на прикладі постанови ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17. Водночас реєстрацію права оренди земельної ділянки, «подвійної» реєстрації було відображено у постанові ВП ВС від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18.

Крім того, суддя КГС ВС детально проаналізував застосування ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Як зазначив доповідач, цією нормою було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1–5, так і для підстави, передбаченої ч. 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Віталій Уркевич розповів слухачам і про юрисдикційність спорів у сфері будівництва, навівши низку актуальних постанов Великої Палати ВС: постанову ВП ВС від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18 щодо спору між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) стосовно захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці; постанову ВП ВС від 5 лютого 2020 року у справі № 464/5497/13-ц щодо спору за позовом районної адміністрації (суб'єкта владних повноважень), яка звернулася до суду з позовом до фізичних осіб про демонтаж самочинно збудованого об'єкта; постанову ВП ВС від 21 серпня 2019 року у справі № 520/9253/17 щодо спору за позовом міської ради про приведення самочинно реконструйованого об’єкта нерухомості до попереднього стану.

Також ми розповідали, що сам по собі преюдиціальний факт певної суми заборгованості однозначно та беззаперечно не свідчить про обґрунтованість нарахувань.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій