Розгляд трудових спорів у разі ліквідації державного підприємства: постанова КЦС ВС

Відсутність у законодавстві положень, які регулюють питання правонаступництва у разі ліквідації підприємства державної форми власності при вирішенні трудових спорів, не пов’язаних із поновленням на роботі, не звільняє державу, в особі її органів, від необхідності забезпечити завершення вирішення такого спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 758/10554/16-ц за позовом ОСОБА_1 до далі - ПАТ «Державний земельний банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Держзембанк» (далі – Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Держзембанк»), про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про залучення до участі у справі державу Україна в особі Кабінету Міністрів України як правонаступника відповідача.

Ухвалою районного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, залучено до участі у справі державу Україна в особі Кабінету Міністрів України як правонаступника відповідачів – ПАТ, Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ПАТ ліквідовано, повноваження ФГВФО як ліквідатора ПАТ  припинено, а єдиним власником та засновником ПАТ є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд прийняв постанову з огляду на таке. Відповідно до статті 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках – правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Якщо на день прийняття судом рішення про поновлення працівника на роботі підприємство повністю не ліквідоване (не закінчена процедура його ліквідації), відповідачем у справі, на якого покладається обов’язок поновлення на роботі, є підприємство, хоч би і почалася або продовжувалася на цей день ліквідація підприємства.

Тому прийняття рішення про ліквідацію підприємства не може бути підставою для відмови в позові про поновлення на роботі і перекладення обов’язку здійснити на користь працівника визначені законодавством виплати на іншого суб’єкта, зазначеного у статті 240-1 КЗпП України.

Отже, чинне законодавство не містить положень, які регулюють питання правонаступництва у разі ліквідації підприємств, до вирішення інших трудових спорів, не пов’язаних з поновленням на роботі на таких підприємствах (товариствах). Оцінюючи наявність підстав для залучення держави Україна як правонаступника ПАТ, враховуючи практику ЄСПЛ, Верховний Суд зазначив, що у справі, в якій ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами про захист трудових прав, порушених, на її думку, банком, який під час розгляду справи у суді ліквідований, держава Україна підлягає залученню як правонаступник ліквідованого державного банку, з метою забезпечення реалізації позивачем своїх прав як на звернення до суду за захистом порушених прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і права, передбаченого статтею 13 Конвенції – права на ефективний спосіб юридичного захисту.

Тому висновки судів про залучення до участі у цій справі держави Україна як правонаступника ліквідованого ПАТ є обґрунтованими, оскільки ліквідація юридичної особи – ПАТ  під час розгляду справи у суді без створення його правонаступника не звільняє державу, у цьому випадку в особі Кабінету Міністрів України, від необхідності забезпечити завершення вирішення трудового спору. Разом з цим залучення держави Україна як правонаступника іншого відповідача – Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ є помилковим, оскільки уповноважена особа ФГВФО здійснює повноваження тимчасового адміністратора (керівника) банку, який ліквідується, і не є самостійним суб’єктом у відносинах, стороною у яких виступає банк. Постановою Верховного Суду ухвалу Подільського районного суду м. Києва та постанову Київського апеляційного суду у частині залучення держави Україна як правонаступника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ скасовано, в іншій частині справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи можна внести зміни у графік відпусток.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.