За яких умов бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною

Для визнання бездіяльності протиправною необхідно з’ясувати конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків Встановлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття ними рішень та вчинення дій. Повернення помилково зарахованих до бюджету платежів та інших доходів бюджетів за кодом бюджетної класифікації доходів 21081300 (Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) здійснюється за поданням Департаменту патрульної поліції.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) за позовом ОСОБА_1 до Нацполіції, третя особа – ГУ НП у Сумській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, провадження у справі закрито. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_2 повідомлено листами про скерування його заяви про повернення помилково сплачених коштів до ГУ НП в Сумській області для розгляду, а третьою особою сформовано та направлено на адресу позивача подання №16041/41/5/05-2019 на повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.

Викладене свідчить про виправлення суб’єктом владних повноважень оскаржуваних особою порушень.

А тому, оскільки повним відновленням прав позивача є саме отримання ним подання на повернення коштів, завдання адміністративного судочинства в частині повноти захисту прав особи виконані у повному обсязі.

Звертаючись із касаційною скаргою, позивач зазначив, що на заяви відповідь позивач отримав лише в процесі розгляду справи цієї справи, і не від відповідача, а від Департаменту патрульної поліції – листом, до якого додано відповідне подання про повернення коштів. Ніякі інші відповіді позивачу не надсилались і на його адресу не надходили.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було законних підстав, для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), оскільки відповідні порушення виправлені не відповідачем, а іншим суб’єктом владних повноважень.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

 Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106, органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 21081300 є Національна поліція. Змінами до Переліку підрозділів МВС та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, які здійснюють контроль за справленням надходжень до бюджету в розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, затвердженими наказом МВС України від 24 вересня 2018 року № 782, у системі Національної поліції України органом, що здійснює контроль за справленням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів 21081300 є Департамент патрульної поліції.

Таким чином, повернення помилково зарахованих до бюджету платежів та інших доходів бюджетів за кодом бюджетної класифікації доходів 21081300 (Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) здійснюється за поданням Департаменту патрульної поліції.

Верховний Суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Оскільки оскаржуване порушення було виправлено суб’єктом владних повноважень, немає підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправної бездіяльності відповідача.

Раніше КАС ВС визначив, в який строк НАЗК повинне опрацювати матеріали, отримані у рамках перевірки декларації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.