Право на оскарження рішення суду на підставі неправильної кваліфікації дій: позиція ККС ВС

Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого та/або невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченої через м’якість. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  при розгляді справи № 165/2663/19.

За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 НМДГ. За ухвалою апеляційного суду відмовлено прокурору у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК.

ККС ВС зазначив, що  суддя апеляційного суду, пославшись на те, що прокурором оскаржено вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 виключно з підстав, відповідно до яких це судове рішення не може бути оскаржено (ч. 4 ст. 399 КПК), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора (ч. 2 ст. 394 КПК).

При цьому поза увагою апеляційного суду залишилося те, що в апеляційній скарзі прокурор наводив доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме вважав за необхідне виключити кваліфікуючу ознаку крадіжки – вчинення злочину з проникненням у житло – та перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 185 КК на ч. 1 ст. 185 КК.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що прокурор оскаржив вирок суду першої інстанції на підставах невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через м’якість.

Верховний Суд зазначив, що ч. 2 ст. 394 КПК не містить заборони на оскарження вироку на цій підставі.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «Ростовцев проти України», а також постанову ВП від 27.02.2018 (справа № 756/5578/15-к, провадження № 13-3зво18), ч. 2 ст. 394 КПК, колегія суддів вважає, що право на оскарження рішення суду на підставі неправильної кваліфікації дій КПК не обмежується. Тобто цей Кодекс не містить обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок місцевого суду, ухвалений в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений в апеляційному порядку у зв’язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченої особи, а тому рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставах, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК, є необґрунтованим.

Також «Судово-юридична газета» писала, коли участь понятих при огляді місця події не є обов’язковою.

Додамо про крадіжку майна з кімнати, до якої в орендаря не було доступу: позиція ККС ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.