Право попереднього користувача на винахід: ЄСПЛ оцінив межі

Оскільки підприємство застосовувало певну систему на своєму заводі, яка пізніше стала об’єктом авторського права третьої особи, у такого підприємства залишається право попереднього користувача. Але чи вправі цей користувач використовувати систему на своїх інших заводах? Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Це питання стало предметом розгляду у Європейському суді з прав людини, яких постановив рішення у справі «Токель проти Туреччини» (№ 23662/08).

У липні 1991 року Мустафа Токель подав заяву про реєстрацію свого винаходу – системи стрічкових конвеєрів для сушіння. Заяву було розглянуто та в серпні 1992 року видано відповідний сертифікат.

Водночас у травні та червні 1991 року державна компанія Caykur встановила таку ж систему на одному зі своїх заводів і склала п’ятирічний інвестиційний план для встановлення її ще на двадцяти п’яти заводах. Цей план був затверджений Радою міністрів лише у жовтні 1991 року.

І в березні 1993 року компанія подала позов до суду, вимагаючи скасування свідоцтва заявника про винахід. У Caykur стверджували, що система є її власним проектом, а М. Токель через працівників компанії отримав доступ до проекту та зробив собі копії. Втім, цей позов був відхилений, адже експерти зробили висновок, що винахід був розроблений саме чоловіком.

Але суд касаційної інстанції скасував таке рішення, зобов’язавши нижчі суди переглянути справу, зокрема, провести ще одну експертизу, що мала б з’ясувати відповідність винаходу критерію новизни. Що і було зроблено. Нові експертизи підтвердили новизну, тож тепер суди (аж до касаційного) відмовили у позові компанії вмотивовано.

Тепер вже винахідник у 2002 році ініціював судове провадження. Він вимагав від Caykur компенсацію та припинення використання компанією свого винаходу, оскільки він не надавав відповідного дозволу.

Тепер експертиза встановила, що використання компанією Caykur системи знаходилося в межах обґрунтованих потреб компанії і було попереднім використанням, бо систему на заводі було встановлено за два місяці до подання Токелем своєї заявки. Але винахідник стверджував, що право Caykur на попереднє використання могло стосуватися лише першого заводу, де була встановлена ця система. Втім, суд відхилив позов чоловіка і це рішення у 2007 році підтвердив касаційний суд, який зазначив, що використання компанією винаходу не може бути обмеженим лише одним заводом, оскільки це було державне підприємство, інвестиційні плани якого були затверджені Радою міністрів.

Тоді Токель звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 1 Протоколу №1 (захист власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на порушення його право на мирне володіння своєю власністю.

Суд у Страсбурзі погодився з аргументами заявника та констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1.

З текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «Токель проти Туреччини» (№ 23662/08) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше ЄСПЛ визначив, коли строки позовної давності бувають несправедливими.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.