Навіть, якщо правоохоронці на 100% переконані у винності підозрюваного, їм все одно слід належним чином обгрунтовувати необхідність застосування і подовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Оскільки обвинувальний вирок не виправдає факт порушення конвенційних гарантій під час досудового розслідування. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Європейський суд з прав людини постановив рішення у справі «Золандт проти Нідерландів» (№ 69491/16).
Фердинанд Жерардус Золандт був обвинувачений у замаху на вбивство, збройний напад за обтяжуючих обставин, знищення майна та незаконному зберіганні вогнепальної збої, боєприпасів та кастету.
Рішенням слідчого судді йому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 14 днів. Пізніше суд подовжив його тримання під вартою і відхилив декілька клопотань про звільнення з-під варти.
Апеляційний суд, який переглядав рішення за скаргою підозрюваного, відхилив його вимоги та залишив оскаржуване рішення.
Пізніше Золандт був визнаний винним у декількох злочинах та засуджений до десяти місяців позбавлення волі з вирахуванням терміну, відбутого під вартою під час досудового розслідування.
Ще під час розслідування чоловік звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 5 § 3 (право на свободу та безпеку) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що в рішення апеляційного суду за його скаргою не містило достатніх підстав для обґрунтування продовження його тримання під вартою.
Суд у Страсбурзі констатував порушення ст. 5 § 3 Конвенції.
З текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «Золандт проти Нідерландів» (№ 69491/16) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше ЄСПЛ визначив, коли строки позовної давності бувають несправедливими.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.