Коли ФОП можуть оштрафувати за використання найманої праці

19 лютого КАС ВС переглянув у касаційному порядку судове рішення у справі № 823/328/18 за позовом фізичної особи – підприємця, яка оскаржила постанову обласного управління Держпраці про накладення штрафу за порушення мінімальних державних гарантій з оплати праці. Позивач вважав, що на нього незаконно накладено санкції, оскільки на виконання припису контролюючого органу він усунув порушення.

КАС ВС зазначив: «аналіз законодавства дає підстави для висновку, що мінімальна заробітна плата та індексація заробітної плати є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці, і державними соціальними гарантіями, оскільки стосується працівників і їх сімей».

Суд наголосив, що виконання вимог припису у встановлений законодавством строк не є підставою для незастосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, якою встановлено, зокрема, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Згідно з ч. 4, 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суди дійшли висновку, що всі інші норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в тому числі і положення пункту 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Отже, виконання вимог припису у встановлений законодавством строк не є підставою для незастосування відповідальності передбаченої статтею 265 Кодексу законів про працю України.

Відтак, безпідставними є посилання суду апеляційної інстанції на той факт, що відповідачем були застосовані штрафні санкції за порушення, які були усунені на виконання припису, оскільки штрафні санкції застосовані спірними постановами жодним чином не стосуються невиконання припису. Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 265 КЗпП України, а усунення виявлених порушень при проведенні перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю.

Верховним Судом вже була висловлена правова позиція в аналогічних правовідносинах зокрема  у постанові від 25.04.2018  у справі № 804/2806/17, від 28.02.2020 року у справі № 818/584/17.

Колегія суддів КАС ВС погодилася з рішенням суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності у зв’язку з порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці та за порушення вимог трудового законодавства.

Раніше ми розповідали, як повідомити податківців про прийняття на роботу нового працівника.

Крім того, НАЗК роз’яснило зміни до правил подання декларації «перед звільненням».

Також працівники будуть працювати дистанційно та вдома за новими правилами та нести повну матеріальну відповідальність.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.