Віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб’єктів відповідних правовідносин. Інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 240/3906/19.
КАС ВС розглянув касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області (Головного управління ДПС у Житомирській області як правонаступника) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 240/3906/19 (провадження № К/9901/36831/19) за позовом ТОВ до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання вчинити дії. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, задовольнив адміністративний позов.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуване рішення про внесення платника податків до переліку ризикових платників податків не ґрунтується на правових актах, а належним способом захисту прав, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов’язання контролюючого органу виключити такого платника податків із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому. Дії контролюючого органу щодо внесення інформації до електронної бази даних незалежно від джерела її отримання (чи отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) мають характер службової діяльності відповідних осіб з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу.
Використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, зокрема віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов’язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій і завдань.
Віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб’єктів відповідних правовідносин.
Включення комісією контролюючого органу особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень і запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення попередніх інстанцій та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.
Раніше ми розповідали, коли висновок Торгово-промислової палати не є доказом, який посвідчує обставини непереборної сили.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.