Громадяни, які мають статус фізичної особи-підприємця та підпадають під ознаки, зазначені у відповідних пунктах статті 5 Закону України «Про судовий збір», користуються пільгами, визначеними цією статтею. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 903/323/20.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
КГС ВС розглянув справу за позовом ФОП до «Приватбанку» про стягнення пені. Господарський суд Волинської області позов задовольнив частково.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання ФОП про заміну сторони фізичної особи-підприємця правонаступником задоволено. Апеляційну скаргу ФОП В. на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Запропоновано апелянту ФОП усунути недоліки апеляційної скарги: подати оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП на рішення суду першої інстанції повернуто скаржнику, оскільки він не виконав встановлених ухвалою недоліків.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно повернуто апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору, оскільки ФОП є інвалідом ІІ групи, про що він повідомляв апеляційний господарський суд з наданням відповідних доказів, і наведена обставина звільняє його від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтею 25 ЦК України визначено, що здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки. Фізична особа здатна мати всі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов’язки як учасник цивільних відносин (стаття 26 ЦК України). З аналізу наведених вимог цивільного законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплене й у статті 50 ЦК України, якою передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка має намір реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки ― підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа-підприємець» сам по собі не впливає на жодні правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Отже, громадяни, які мають статус фізичної особи-підприємця та підпадають під ознаки, зазначені у відповідних пунктах статті 5 Закону України «Про судовий збір», мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею.
Раніше у податковій нагадали, коли застосування РРО для ФОП є обов’язковим.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.