Визнання недійсними видачі довіреності та прийняття спадщини: ВС вказав, хто є належним відповідачем

У справах про визнання недійсними таких односторонніх правочинів, як видача довіреності і прийняття спадщини належним відповідачем є особа, яка видавала довіреність, і особа, яка прийняла спадщину, а не нотаріус чи нотаріальна контора. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/16327/16-ц.

КЦС ВС розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який діє в інтересах недієздатної ОСОБА_3, приватного нотаріуса, державної нотаріальної контори про визнання правочинів та заяви про прийняття спадщини недійсними, застосування реституційних наслідків.

Суди встановили, що рішенням суду визнано недієздатною і призначено опікуном її брата ОСОБА_2. До моменту визнання її недієздатною ОСОБА_3 посвідчила у нотаріуса і видала ряд довіреностей, на підставі яких від її імені до суду подано позовну заяву про визнання заповіту недійсним та визнання за нею права власності в порядку спадкування на квартиру, здійснюється представництво інтересів у судах та інших органах, подано заяву про прийняття спадщини, до складу якої входить спірна квартира.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання довіреностей та заяви про прийняття спадщини недійсними на підставі статей 203, 215, 225 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 страждала хронічним стійким психічним розладом у формі шизофренії, внаслідок чого не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними під час укладення оспорюваних правочинів, а її опікун ОСОБА_2 діє не на користь останньої, вказані довіреності та заява не відповідають внутрішній волі ОСОБА_3.

Рішенням Жовтневого районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Верховний Суд частково не погодився із рішеннями судів, прийняв постанову, у якій зазначив таке. Встановивши, що ОСОБА_1 не довела порушення своїх прав внаслідок видачі ОСОБА_3 оспорюваних довіреностей та подання нею заяви про прийняття спадщини, суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання їх недійсними. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як відповідачів визначила також приватного нотаріуса та Першу Дніпропетровську державну нотаріальну контору.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні вимог до нотаріуса та нотаріальної контори, зазначив, що нотаріуси в розумінні статей 30, 34, 35 ЦПК України не є особами, прав і обов’язків, яких стосується спір сторін, оскільки відсутня їх заінтересованість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення.

Оскільки позивач не обґрунтовує недійсність правочинів неправомірними діями приватного нотаріуса та державної нотаріальної контори, суди відмовили у задоволенні вимог до відповідачів по суті.

Проте за результатами розгляду справи суд має відмовити в позові до неналежного відповідача та прийняти рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов’язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним такого одностороннього правочину як видача довіреності належним відповідачем є особа, яка видавала довіреність, а не нотаріус чи нотаріальна контора; прийняття спадщини – належним відповідачем є особа, яка приймає спадщину, а не нотаріус чи нотаріальна контора.

Проте суди відмовили в частині позовних вимог до нотаріуса та нотаріальної контори з інших мотивів.

Постановою Верховного Суду рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса, Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори про визнання правочинів та заяви недійсними змінено, викладено їх мотивувальну частину в редакції постанови Верховного Суду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.