Що не вважається належним доказом дати отримання судового рішення

Номер і дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої адресатом в односторонньому порядку, не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до контролюючого органу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 826/6756/18.

КАС ВС розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду за позовом приватного підприємства до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17 лютого 2020 року позов задовольнив. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган не усунув недоліки апеляційної скарги в установлений строк, не надав належних доказів поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.

При вирішенні питання про поновлення строку в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку й оцінює в сукупності обставини, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду:

• тривалість пропущеного строку;
• поведінку сторони протягом цього строку;
• учинені дії та чи пов’язані вони з готуванням до звернення до суду.

Номер і дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої адресатом в односторонньому порядку, не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до контролюючого органу.

За наявності повідомлення про вручення поштового відправлення, дані в якому також відповідають відомостям офіційного сайту «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором, штамп вхідної кореспонденції контролюючого органу не може вважатися належним доказом дати отримання копії судового рішення.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслює характер процесуальної поведінки, який зобов’язує учасників справи діяти сумлінно. Це виявляється в добросовісному ставленні до наявних прав і їх реалізації таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання обов’язків, установлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена в поданні апеляційної скарги, має вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційної інстанції – без змін.

Раніше ВС висловився щодо необ’єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

Також ВС зазначив, що свідоме неотримання судової кореспонденції може свідчити про зловживання процесуальними правами.

Крім того, ми розповідали, чи є повернення судової повістки за закінченням терміну зберігання підставою для поновлення процесуального строку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.