Якщо за судовим рішенням саме боржник зобов'язаний вчинити певні дії, то це не означає, що у разі невиконання ним цього рішення воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу другого частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Хоч судове рішення і зобов'язує саме боржника вчинити певні дії, однак воно не є нерозривно пов'язаним з особою боржника та не унеможливлює таке виконання без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання цього рішення, з огляду на встановлені судами обставини невиконання у добровільному порядку і вчинення перешкод у виконанні. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 924/315/17.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Хмельницька міська рада звернулася до Господарського суду Хмельницької області зі скаргою на дії Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому (далі — ВДВС), у якій просила поновити строк на подання скарги та скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС про закінчення виконавчого провадження. Скарга мотивована тим, що державний виконавець не вжив усіх необхідних дій, спрямованих на примусове виконання рішення, яким задоволено позовні вимоги до ПП, у зв’язку з чим Хмельницька міська рада не може реалізувати свої права володіння, користування та розпорядження цим майном.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Хмельницької області скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні скарги Хмельницької міської ради.
ОЦІНКА СУДУ
За змістом частин першої-третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що неправомірні дії з боку виконавця відсутні, оскільки судове рішення неможливо виконати без участі ПП - боржника.
На думку суду апеляційної інстанції, для виконання судового рішення і повернення земельної ділянки саме боржник має знести об’єкт незавершеного будівництва і привести ділянку в попередній стан шляхом здійснення відновлювальних та рекреативних заходів, а такі дії (етапи виконання виконавчого документа) без участі боржника є неможливими.
КГС ВС не погодився з цим висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у діях державного виконавця порушень.
«Та обставина, що саме боржник за судовим рішенням зобов’язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі, оскільки судове рішення хоч і зобов’язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов’язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання. Установлена обов’язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту і забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів», – наголосив Верховний Суд.
Враховуючи, що обставин, за яких судове рішення не може бути виконано без участі боржника, не встановлено, КГС ВС визнав необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про правомірність винесеної державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження.
Раніше КГС ВС вказав на важливі аспекти щодо відмови покупця від прийняття та оплати товару.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що КГС сформулював позицію про те, як правильно здійснювати забезпечення позову.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій