Пенсійний фонд загубив справу пенсіонера: КАС ВС вказав, як поновити виплату пенсії

Відсутність в архіві пенсійної справи не впливає на право позивача щодо поновлення раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена, тому дана обставина не може бути підставою для відмови в поновленні пенсії. Вини позивача у відсутності пенсійної справи не встановлено, тож її відновлення є обов’язком Пенсійного фонду. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 200/3663/16-а.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу виплату пенсії припинено у зв’язку із виїздом позивача на постійне місце проживання в Ізраїль.

Пенсійний фонд відмовив в поновленні виплати пенсії у зв’язку із відсутністю пенсійної справи, ненаданням оригіналів документів та довідки про заробітну плату.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з дня набрання чинності рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена у зв’язку із виїздом на постійне місце проживання за межі України.

Суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов’язати відповідача відновити пенсійну справу позивача, відповідно до якої йому нараховувалась та призначалась пенсія з 01.10.1994.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що пенсійна справа позивача відсутня, а він отримував пенсію від органу соціального захисту населення. Тому відповідно до п. 2.8 Порядку № 22-1 позивач повинен подати до пенсійного органу разом із заявою про поновлення виплати пенсії документ, що підтверджує розмір пенсії, строки її виплати та дату зняття з обліку за попереднім місцем отримання.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов’язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Враховуючи передачу справ до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі, яке з 2001 року відповідно до Наказу Мінпраці та Пенсійного фонду України № 369/54 від 28.12.2000 є правонаступником Бабушкінського відділу соцзахисту м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 звернувся за поновленням виплати пенсії до належного органу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв’язку з тим, що пенсійна справа позивача не збереглася, то відсутні підстави для зобов’язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу.

Колегія суддів вважає, що відсутність справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв’язку із відсутністю його пенсійної справи, оскільки протилежне позбавляє його права на її відновлення, яке він має згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009.

Вини позивача у відсутності пенсійної справи не встановлено, тож її відновлення є обов’язком відповідача.

У постанові від 13.12.2018 у справі №758/7663/16-а, обставини якої є релевантними, Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що відсутність в архіві пенсійної справи не впливає на право позивача щодо поновлення раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена, тому дана обставина не може бути підставою для відмови позивачу в поновленні пенсії. Щодо відсутності самої пенсійної справи на ім’я позивача, то остання має бути відновлена відповідно до вимог чинного законодавства України у зв’язку з її втратою чи знищенням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009, тобто з 07.10.2009, виникли підстави для поновлення конституційного права особи на поновлення виплати пенсії.

Зважаючи на вищенаведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Раніше КАС назвав умову, за якої відмова у перерахунку пенсії за заявою пенсіонера є правомірною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.