Протокольна форма ухвали не впливає на можливість її оскарження в апеляційному порядку, якщо вона входить до переліку, передбаченого статтею 353 ЦПК України. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 756/12128/15-ц.
Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо допустимості оскарження в апеляційному порядку лише судових рішень, оформлених окремим документом, тоді як оскаржена ухвала про заміну сторони у справі є протокольною, оскільки положення частин четвертої, п’ятої статті 259 та частини першої статті 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежність від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, які не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив із того, що вона подана на ухвалу суду першої інстанції, яка не входить до переліку ухвал, передбаченого статтею 353 ЦПК України, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду.
Однак суд належним чином не перевірив зміст положення статті 353 ЦПК України, пунктом 28 частини першої якої передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво).
Ухвала суду першої інстанції була постановлена щодо заміни позивача ПАТ його правонаступником ТОВ, отже підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду на підставі пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо повернення апеляційної скарги заявнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, чим не дотримався вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, яка гарантує право, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції послався на те, що оскаржена ОСОБА_2 ухвала про залучення до участі у справі правонаступника позивача не є окремим письмовим документом та занесена до протоколу судового засідання від 18 жовтня 2018 року.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої, п'ятої та восьмої статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Постановлення судом першої інстанції ухвали про заміну сторони правонаступником не виходячи до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання не змінює вимоги пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України про те, що такий вид ухвал підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не може бути перешкодою у реалізації однієї з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 903/381/18.
Таким чином, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, висновок про те, що ухвала не підлягає апеляційному оскарженню є неправильним, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про встановлення штрафу чи пені за односторонню відмову від договору про надання правової допомоги.
Нагадаємо, також КЦС ВС нагадав, коли особу може бути звільнено за прогули, та як працівник має захищати свої законні права та інтереси.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.