У жовтні 1995 року податкові органи Бельгії повідомили компанію Vegotex International S.A. про свій намір виправити її податкову декларацію та нарахувати додатковий податок.
Спір тривав у національних судах 13,5 років і закінчився в березні 2009 року рішенням касаційного суду, яким претензії компанії було відхилено. В остаточному рішенні Vegotex International S.A. мала сплатити майже 300 тис. євро разом із 10 відсотками додаткового податку. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Нюансом процесу розгляду справи було те, що в 2004 році, під час апеляційного розгляду, набула чинності норма Закону про фінансове планування, яка була застосована судами. І якби це положення не застосовувалось судом ретроспективно до розглядуваної справи, то податковий борг взагалі був би погашений давністю відповідно до прецедентного права Касаційного суду, що існувало до цього часу.
Компанія звернулася до Європейського суду з прав людини у 2009 році.
Посилаючись на ст. 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) Конвенції про захист прав людини і основоположних, її представники скаржилися, зокрема, на втручання законодавчого органу під час провадження. Також державі закидали порушення права на змагальне провадження в Касаційному суді та права на розгляд справи протягом розумного строку.
ЄСПЛ знадобилося ще 11 років, аби констатувати порушення конвенційних гарантій за цими пунктами. У своєму рішенні суд у Страсбурзі наказав компенсувати заявнику 5 тис. євро понесених видатків і витрат.
Із текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «Vegotex International S.A. проти Бельгії» (заява № 49812/09) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що тягар доказування покладається на уряд, який має переконливо продемонструвати, що заявник мав право на справедливе провадження в цілому – ЄСПЛ.
Також ми інформували, коли позбавлення права власності є неправомірним: позиція ЄСПЛ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.