Які правові наслідки скасування довіреності на відчуження автомобіля: роз’яснення КЦС ВС

Видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 573/476/19, інформує пресслужба ВС.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта).

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200), та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

ВС зазначив, що довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Позивач видав співвідповідачам довіреність, якою уповноважив їх здати в оренду, обміняти, продати належний йому на праві власності автомобіль. Згодом він скасував довіреність. На час звернення до суду власникові було відомо, що автомобіль перебуває у володінні третьої особи, яка відмовляється повернути його власнику.

Місцевий суд витребував автомобіль у володільця та повернув його власникові. Однак апеляційний скасував рішення суду першої інстанції і відмовив у задоволенні позову, оскільки володільця автомобіля не було повідомлено про скасування довіреності, а тому він є добросовісним володільцем на підставі чинної довіреності. Апеляційний суд установив, що володілець не набув права власності на спірний автомобіль, проте в межах дії довіреності має право ним володіти.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і залишив у силі рішення суду першої інстанції, навівши таке правове обґрунтування.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що володілець не набув права власності на спірний автомобіль на підставі усних домовленостей про його купівлю-продаж з представником позивача за довіреністю. Проте Верховний Суд не погодився з його висновком про добросовісність набуття володільцем автомобіля з таких підстав.

Позивач на підставі довіреності передав співвідповідачам спірний автомобіль і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

На підставі усних домовленостей про купівлю-продаж автомобіля одна з довірених осіб передала автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію третій особі, яка сплатила за це кошти, проте не перереєстровувала транспортний засіб на своє ім’я.

Позивач скасував довіреність на розпорядження автомобілем, про що приватний нотаріус сповістив довірених осіб і всіх, кого це стосується.

Оскільки третя особа набула спірний автомобіль на підставі усних домовленостей про його купівлю-продаж із представником позивача за довіреністю, то вона є недобросовісним набувачем.

Отже, момент скасування довіреності та момент втрати нею чинності для представника та третіх осіб не збігаються. Скасована довіреність втрачає чинність для представника та третіх осіб з моменту настання першої із подій: або коли представник довідався або міг довідатися про скасування довіреності; або коли третя особа дізналась або могла дізнатись, що дія довіреності припинилася.

До настання такої події скасована довіреність є чинною для представника та третіх осіб, перед якими представник представляє інтереси довірителя. Відповідно, всі вчинені представником в цей час правочини є чинними і для довірителя. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 331/5517/17, від 9 вересня 2020 року в справі № 522/3746/19-ц.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції зазначив, що скасування довіреності має юридичне значення для представників і третіх сторін лише у випадку їх сповіщення про вчинення такої дії довірителем. Оскільки позивачем зазначеного порядку щодо третьої особи, який не знав і не міг знати про скасування довіреності, не дотримано, тому довіреність зберігає чинність для останнього до закінченняїї дії.

Третя особа, в розпорядженні якої насамкінець опинився спірний автомобіль, що його просив витребувати позивач, при розгляді справи в суді першої інстанції, зазначила, що у 2018 році від працівників поліції вона дізналася про накладення арешту на автомобіль та заборону його перереєстрації.

Таким чином, позивач виконав вимоги ст. 249 ЦК України, а всім відповідачам було відомо про скасування довіреності, у зв’язку з чим вона втратила чинність як для представника довірителя, так і для третьої сторони, а висновок суду апеляційної інстанції щодо дії довіреності стосовно володільця є неправильним.

Раніше ми розповідали про переростання таємного викрадення чужого майна з транспортного засобу у відкрите: позиція ВС.

Також КЦС ВС вказав, коли передання власником автомобіля з порушенням публічних норм не є його неправомірним заволодінням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.