Факт спільного проживання чоловіка і жінки не є достатнім доказом перебування у фактичних шлюбних відносинах та не є правовою підставою для зміни черговості спадкування. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №343/1821/16-ц.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім'єю без наявності інших ознак сім'ї.
У справі №343/1821/16-ц позивач зазначила, що з 1997 року до 2010 року вона перебувала з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі. З 2010 року після розірвання шлюбу вони жили спільно до його смерті, вели господарство, вона сплачувала комунальні платежі, опікувалася ним, коли він хворів.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира. В цій квартирі вона зареєстрована з 1997 року. З заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася також племінниця спадкодавця ОСОБА_4.
Рішенням районного суду позов задоволено частково, встановлено факт проживання понад п’ять років ОСОБА_3 однією сім’єю без реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_6.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зміну черговості спадкування, надання позивачці права на спадкування за законом разом із спадкоємцями другої черги та про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_6 скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. Змінено черговість спадкування та надано ОСОБА_3 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 разом з спадкоємцями другої черги. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на 1/2 частини квартири.
«Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо встановлення факту проживання позивача однією сім'єю зі спадкодавцем понад п'ять років без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції залишив поза увагою, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_11 як чоловіка та жінки, тобто наявність сім'ї, у період з часу розірвання шлюбу до моменту його смерті матеріали справи не містять. Разом з цим показання свідків про проживання позивача із спадкодавцем однією сім'ю, на яких суд першої інстанції ґрунтував свої висновки, не є достатніми доказами про наявність у них сім'ї в розумінні статті 3 СК України», – йдеться у постанові суду.
Отже позовні вимоги про встановлення факту проживання понад п'ять років однією сім'єю без реєстрації шлюбу є недоведеними, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у позові.
«Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про зміну черговості спадкування, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо зміни черговості одержання права на спадкування, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у позивача могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України», – резюмував ВС.
Раніше Верховний Суд назвав критерії, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності.
Також ми розповідали, у яких випадках тривале проживання чоловіка та жінки окремо не може свідчити про припинення шлюбних відносин.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.