Приписами статей 174, 260 ГПК України передбачено механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом апеляційної інстанції. Разом з тим частиною шостою статті 260 ГПК України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків. Про це нагадав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/4129/17.
Так, реалізація особою права на апеляційне оскарження рішення (ухвали, постанови) суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
З матеріалів справи вбачається, що першою до апеляційного господарського суду Управління подало завірену відділом діловодства копію апеляційної скарги з позначкою «Згідно з оригіналом» і яка, відповідно, не містила власноручного підпису начальника Управління Т. Грицун.
Недотримання вимог щодо підписання апеляційної скарги (відсутність підпису) має наслідком повернення такої апеляційної скарги.
Водночас суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу Управління без руху як таку, що була оформлена з порушенням вимог статті 258 ГПК України, частиною третьою якої визначено перелік обов`язкових додатків до апеляційної скарги, серед яких зазначено довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень (пункт 1).
Суд апеляційної інстанції звернув увагу скаржника на те, що в апеляційній скарзі Управління підписантом зазначено «начальник Т. Грицун», однак стоїть штамп «згідно з оригіналом» і підпис, який візуально відрізняється від підпису, що міститься в наказі, та визначено спосіб усунення Управлінням недоліків поданої ним до суду апеляційної скарги шляхом надання доказів наявності повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Приписами статей 174, 260 ГПК України передбачено механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом апеляційної інстанції. Разом з тим частиною шостою статті 260 ГПК України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді її повернення, про що виноситься ухвала.
На виконання вимог зазначеної ухвали Управління подало до суду заяву, до якої додало примірник апеляційної скарги, скріплений власноручним підписом начальника Управління Т. Грицун.
Апеляційний господарський суд, у свою чергу, новий примірник апеляційної скарги помилково розцінив як іншу апеляційну скаргу, а не усунення недоліків у обраний ним спосіб, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги та прийняв відповідну ухвалу.
Разом з тим надсилання на заміну копії апеляційної скарги (неналежного примірника) примірника цієї ж скарги за належним підписом є усуненням недоліків щодо підписання апеляційної скарги.
Верховний Суд дійшов висновку, що за таких обставин, не маючи зауважень щодо форми апеляційної скарги після одержання судом її примірника за належним підписом (власноручним підписом начальника Т. Грицун) і не спростовуючи обставин щодо повноважень начальника Управління на підписання такої скарги, апеляційний господарський суд не мав належних правових підстав для застосування наслідків, передбачених положеннями частини четвертої статті 174 і частини другої статті 260 ГПК України.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про обрання ефективного способу захисту порушених прав: практика Верховного Суду.
Також ми розповідали про позицію ВС щодо застосування доктрини «проникнення за корпоративну завісу».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.