Проведення допиту учасника кримінального провадження у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання, без належного обгрунтування такої анонімності може порушувати право особи на справедливий суд. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Європейський суд з прав людини постановив рішення у справі «Васильєв та інші проти Росії» (заява № 38891/08).
У 2007 році суд м. Чебоксари визнав п’ять громадян Росії винними у скоєнні злочинів, передбачених ст. 282 (збудження ненависті або ворожнечі) і ст. 282.2 (участь в діяльності організації, щодо якої судом прийнято рішення про заборону в зв’язку з екстремістською діяльністю) Кримінального кодексу РФ і засудив їх до різних термінів позбавлення волі.
Суд дійшов висновку, що підсудні були членами «Хізб ут-Тахрір» і займалися поширенням ідеології цієї забороненої у країні організації. Обвинувачені своєї провини не визнавали. Однак при проведенні судового розгляду суд допитав ряд свідків, з яких ключовими були дві людини з прихованими особистостями і голосами. Саме вони і дали свідчення про те, що обвинувачені поширювали заборонену літературу.
Оскарження вироків успіху не мало і в лютому 2008 року засуджені звернулися за захистом своїх прав до ЄСПЛ.
Суд у Страсбурзі зазначив, що показання анонімних свідків мали принципове значення з огляду на висунуте обвинувачення. Однак національний суд не обґрунтував належним чином, з яких причин їх особистості і голоси свідків були приховані.
Визнавши порушення права заявників на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ЄСПЛ постановив, що сама констатація порушення була достатньою компенсацією моральної шкоди.
Раніше ЄСПЛ зазначив, що читання лекцій на політичну тематику — сумнівна підстава для підозри у тероризмі.
Додамо, що ЄСПЛ висловився про затримання без дозволу суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.