ЦВК оскаржила до ВС/КАС рішення Шостого ААС, який справу за позовом до цієї комісії та Державної казначейської служби України повернув до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду по суті. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.
Предмет спору полягає в тому, що позивач, звернувшись до суду 08.07.2019 р. (поза межами виборчого процесу), оскаржив дії ЦВК щодо перерахування 30.03.2019 р. (під час виборчого процесу) коштів, внесених позивачем на спеціальний рахунок цієї комісії як грошової застави для реєстрації іншої особи кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31.03. 2019 р.
Шостий ААС повернув до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду по суті. Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що позов до ЦВК поданий поза межами виборчого процесу і не стосується його безпосередньо, а тому відповідно до ч. 1 ст. 22 КАС України дана справа відноситься до інстанційної юрисдикції місцевого адміністративного суду, тобто Окружного адміністративного суду міста Києва.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У ході розгляду справи суди встановили, що виборчий процес тривав із 31.12.2018 р. до 19.05.2019 р., тоді як позов поданий поза його межами (08.07.2019 р.).Крім цього, позивач не є суб’єктом виборчого процесу в розумінні ч. 1 ст. 12 Закону України «Про вибори Президента України».
ЦВК за межами виборчого процесу є суб’єктом не виборчого процесу, а владних повноважень, тому позов до неї має розглядати місцевий адмінсуд. Таким чином, позов особи не стосується безпосередньо виборчого процесу і поданий поза його межами, а справа не підсудна Шостому ААС як суду першої інстанції та не підпадає під категорію справ, пов’язаних із виборчим процесом.
Посилання апелянта на те, що він перерахував сплачені позивачем кошти до Держбюджету України під час виборчого процесу, вказаних вище висновків Суду не спростовують, оскільки в цьому випадку позивач не діяв як суб’єкт виборчого процесу, чого й сам не заперечує.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів ВС/КАС погодилась з висновками Шостого ААС про те, що позов до ЦВК поданий поза межами виборчого процесу і не стосується його безпосередньо (проведення та підготовки виборів), а тому відповідно до ч. 1 ст. 22 КАС України ця справа належить до інстанційної юрисдикції місцевого адміністративного суду, тобто Окружного адміністративного суду міста Києва.
Стосовно доводів апелянта, що Шостий ААС порушив вимоги ч. 3 ст. 30 КАС України через повернення цієї справи на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва, Верховний Суд роз’яснив, що аналіз положень цієї статті Кодексу посилює правильність думки про те, що передача справ з одного суду до іншого забороняється переважно з підстав територіальної підсудності.
Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.
Отже, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб’єктним складом учасників, характером спірних правовідносин належить до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої ст. 30 КАС України.
Із повним текстом постанови Верховного Суду від 05.03.2020 р. у справі № 640/12339/19 можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суд просять скасувати постанову ЦВК про утворення територіальних виборчих комісій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.