Депутат міської ради звернулась до суду з позовом до міської ради про визнання сесії міської ради неповноважною. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила про не повідомлення депутатів про проведення сесії та відсутність необхідної кількості депутатів для визнання сесії ради повноважною. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, з чим не погодився суд апеляційної інстанції. Задовольняючи позов апеляційний суд дійшов висновку про неповноважність сесії, з огляду на відсутність на пленарному засіданні необхідної кількості депутатів, встановленої приписами ч. 12 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», та зазначив про безпідставність застосування судом першої інстанції положень ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Верховний Суд вирішив задовольнити касаційну скаргу та скасувати рішення судів попередніх інстанцій з огляду на таке. Суд зазначає, що спірним питанням у цій справі є повноважність сесії міської ради.
Депутат міської ради, яка є позивачкою у справі, наполягає на тому, що з огляду на відсутність необхідності кількості депутатів, двадцять сьома сесія міської ради сьомого скликання від 15.02.2018 була неповноважною, в результаті чого було прийнято ряд незаконних рішень. При цьому, позивачкою не наведено жодних мотивів, яким чином порушено її право як депутата міської ради проведенням спірної сесії ради та жодне з прийнятих рішень не оскаржується.
Суд зазначає, що встановлені обставини не вказують на порушення конкретних індивідуальних прав позивачки як депутата унаслідок проведення спірної сесії ради.
Правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені приписами Конституції України, Законом №280-97/ВР та Законом №93-IV, відповідно до яких депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних із його депутатською діяльністю.
Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.
Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
При цьому, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Крім того, обсяг встановлених в цій справі обставин і правове регулювання спірних відносин свідчить про помилковість підходу судів першої та апеляційної інстанцій до правової оцінки сесії місцевої ради як діяльності органу через призму її повноважності при прийнятті рішень на її пленарному засіданні.
Сесія місцевої ради є певним періодом, протягом якого працює місцева рада; пленарні засідання є однією з форм роботи місцевої ради, які проводяться відповідно до встановленої процедури і протягом роботи сесії. Ототожнювати сесію з пленарним засіданням є помилковим. Так само помилковим є трактувати повноважність сесії місцевої ради через призму присутності на її пленарному засіданні депутатів місцевої ради безвідносно до рішень, які ухвалила ця рада на своєму пленарному засіданні під час сесійного періоду. Тобто правова оцінка того, чи дотримано вимог закону щодо кворуму на пленарному засіданні могло бути одним з аспектів правової оцінки рішення, яке ухвалила місцева на пленарному засіданні під час певної сесії.
Із повним текстом постанови КАС ВС від 05.08.2020 у справі № 811/1228/18 можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що КАС ВС розглянув справу щодо обов’язку додатково сплачувати єдиний внесок як фізичної особи-підприємця.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.