Включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів: ВС визначив юрисдикцію спору

Позивач звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу уповноваженої особи залишено без задоволення.

Не погодившись із таким рішенням суду касаційної інстанції, уповноважена особа фонду звернулася до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстав, встановлених пп. 1, 2 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у редакції, чинній на час звернення до суду із заявою про перегляд.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 уповноважена особа посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 45, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI, ст. 2, 17 КАС України у спорах, предметом яких є оцінка правомірності дій уповноваженої особи щодо відмови у включенні особи до реєстру вимог кредиторів банку.

Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої, апеляційної інстанцій та касаційний суд вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у звя'зку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

Правова позиція КАС ВС

З такими висновками судів колегія не погодилась з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

На Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з оскарження позивачем дій уповноваженої особи Фонду не як суб'єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.

Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

У свою чергу, враховуючи суб'єктний склад правовідносин, даний спір належить до підвідомчості судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Із повним текстом постанови КАС ВС від 29.07.2020 у справі № 826/4074/15 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про постанову ВС щодо арешту коштів на рахунках платника податку.

Додамо, що лист довільної форми не може вважатися податковою звітністю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.