Як кваліфікувати договори про надання права на експлуатацію місць паркування

Підприємство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про визнання договору таким, що припинився, та зобов`язання звільнити паркувальний майданчик. Про це повідомляє Центр дослідження судової практики на своїй сторінці в Facebook.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час обстеження майданчика для паркування представниками Підприємства було встановлено порушення Товариством умов договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 08.12.2017 №ДНП-2017-12/66 (далі - Договір), а саме: паркування автомобілів у більшій кількості, ніж визначено умовами Договору; відсутня розмітка місць для паркування; відсутні позначки місць пільгового паркування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Підприємством не доведено підстав, передбачених укладеним сторонами Договором, для його розірвання в односторонньому порядку.

У даній справі № 910/10470/19 суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, встановили, що відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Отже, ознаками договору найму (оренди) є: надання певного майна особою, яка уповноважена ним розпоряджатися, у володіння та користування (або тільки у користування) іншій особі без переходу до такої особи права власності; має тимчасовий характер. По закінченні строку оренди майно повертається наймодавцю; договір завжди оплатний: наймач має сплачувати наймодавцеві за користування майном.

Таким чином, суди дійшли висновку, що укладений Підприємством та Товариством Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), оскільки йому притаманні усі риси такого виду договорів.

Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів іншої палати [Стратієнко Л.В. (головуючий), Студенець В.І., Ткач І.В. та Берднік І.С. (головуючий), Міщенко І.С., Суховий В.Г. відповідно] ухвалив постанови від 04.06.2018 у справі № 910/20720/16, від 03.02.2020 у справі № 910/6312/19, якими залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та погодився з висновком судів про те, що договори про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення Підприємством, як виконавцем певних дій (надання права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів) за плату, отже, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі такого договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг.

Колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо визначення правової природи договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів інших палат (постанови від 04.06.2018 у справі № 910/20720/16, від 03.02.2020 у справі № 910/6312/19), тому справа № 910/10470/19 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 910/8413/17 колегія суддів також висловила правову позицію стосовно того, що подібний договір є договором найму майнових прав, оскільки предметом договору є передача стороною-1 за плату стороні-2 на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів та спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів.

Із текстом ухвали КГС ВС від 21.07.2020 №  910/10470/19 можна ознайомитися за посиланням.