Відшкодування моральної шкоди працівнику за професійне захворювання: висновки Верховного Суду

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я працівника підприємства.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі -ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 15 грудня 1980 року по 12 травня 1995 року він працював на шахтах «Першотравнева-1», «Першотравнева» виробничого об`єднання «Кривбасруда» в умовах, які характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища. 10 травня 2012 року рішенням лікувально-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання: сідеросілекоз 1-ї стадії, пізній розвиток, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легенів, фіброз в/частини правої легені. Згідно акту розслідування професійного захворювання від 06 червня 2012 року комісією встановлено, що причиною його виникнення є робота підземним машиністом шахт «Першотравнева-1» та «Першотравнева» виробничого об`єднання «Кривбасруда». Відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії у 2012 році йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності, згодом - 50 %, а у 2015 році встановлено 70 % втрати професійної працездатності безстроково, також встановлено інвалідність другої групи внаслідок професійного захворювання. Вказував, що внаслідок втрати здоров`я, стан якого погіршується щороку, він зазнає фізичних та моральних страждань. Через професійне захворювання має проблеми з диханням, постійний кашель з біллю в грудній клітині. Змушений постійно застосовувати медикаментозне лікування, дотримуватись обмеження фізичних навантажень. Зазначав, що через стан здоров`я змінився його життєвий уклад, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на його користь 448 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 70 400 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що саме ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є правонаступником виробничого об`єднання «Кривбасруда», а тому є належним відповідачем у справі. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд взяв до уваги ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, який становить 70 %, наявність другої групи інвалідності, час, протягом якого позивач працював у відповідача на посаді, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і наслідків, що настали.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло у тому числі й з вини виробничого об`єднання «Кривбасруда», правонаступником якого є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у загальному розмірі 70 % та його визнано інвалідом другої групи безстроково. Після втрати працездатності у ОСОБА_4 змінилися умови життя, він періодично проходить лікування. Суд апеляційної інстанції погодився із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди.

Позиція Верховного Суду

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду посилалась на те, що професійне захворювання позивача виникло саме під час його перебування у трудових відносинах з виробничим об`єднанням по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» у період з 15 грудня 1980 року року по 01 листопада 1985 року, правонаступником якого є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», на якого законодавством покладено обов`язок забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, що був порушений роботодавцем та має наслідком втрату позивачем професійної працездатності і завдає позивачу страждань. Отже, ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» несе обов`язок по відшкодуванню завданої позивачу моральної шкоди.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої та Другої судових палат Касаційного цивільного суду у постановах від 27 червня 2018 року у справі № 215/1573/16-ц (провадження № 61-20427св18) від 12 листопада 2018 року у справі № 215/3858/16-ц (провадження № 61-31377св18), від 30 травня 2018 року у справі № 212/4810/16-ц (провадження № 61-7226св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 215/1589/18 (провадження № 61-14399св19), від 10 травня 2018 року у справі № 215/5814/15 (провадження № 61-355св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 215/3547/16-ц (провадження № 61-19254св18).

Разом з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 215/5607/15-ц (провадження № 61-13361св18) у подібних правовідносинах дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, вказавши, що ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є неналежним відповідачем у цій справі та не може нести відповідальність перед позивачем за порушення виробничим об`єднанням «Кривбасруда» трудових прав на шахтах «Першотравнева», «Першотравнева-2» та «Першотравнева-Дренажна», на яких працював позивач, оскільки не є їх правонаступником. При цьому суд виходив із тих обставин, що наказом від 11 вересня 1998 року № 139 виключено зі складу структурних одиниць виробничого об`єднання «Кривбасруда» шахти «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» та створено на їх базі нове підприємство - державне підприємство «Кривбасгідрозахист» (пункт 1 наказу Міністерства промислової політики України № 262 від 29 липня 1998 року).

У пункті 5 вказаного наказу Міністерства промислової політики України визначено, що правонаступником всіх майнових прав та обов`язків реорганізованого виробничого об`єднання «Кривбасруда» є державне підприємство «Кривбасгідрозахист» у відповідній частині майнових прав та обов`язків, означених розподільчим балансом. Наказом Міністерства промислової політики України від 17 березня 2006 року № 104 призначено комісію з припинення діяльності державного підприємства «Кривбасгідрозахист» шляхом його ліквідації та зобов`язано державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» прийняти на баланс до статутного фонду майно державного підприємства «Кривбасгідрозахист», яке залишиться після задоволення вимог кредиторів. Отже, у справі № 215/5607/15-ц суди дішли висвноку, що на момент виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди - 16 листопада 2010 року, шахти «Першотравнева», «Першотравнева-2», «Першотравнева-Дренажна» виробничого об`єднання «Кривбасруда», «Першотравнева-Дренажна» державного підприємства «Кривбасгідрозахист» були ліквідованими, а

ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не є правонаступником виробничого об`єднання «Кривбасруда», який має нести відповідальність з відшкодування завданої позивачу шкоди.

Наведені приклади свідчать про застосування судом касаційної інстанції різного підходу до вирішення подібних справ, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду вказаних спорів Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У статті 173 КЗпП України закріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

У частині першій статті 37 Цивільного кодексу УРСР (який був чинним на момент перейменування виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда») було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, що була чинною на час перейменуваннявиробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда») підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємних зобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із частинами першою та шостою статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні» ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов’язки реорганізованого підприємства.

У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об`єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року № 43/79/5 (яке втратило чинність 25 серпня 2015 року), було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об`єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства із складу об`єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об'єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об'єднань.

Розподільчий баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов`язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних і здорових умов праці у ОСОБА_4 виникло професійне захворювання, що призвело до втрати працездатності й встановлення інвалідності. Отже суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, яку роботодавець зобов`язаний відшкодувати в силу зазначених вище норм закону.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», суди виходили з того, що професійне захворювання виникло у позивача саме під час його перебування у трудових відносинах з виробничим об`єднанням по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», на якого законодавством було покладено обов`язок із забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці. Виробниче об`єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» було перейменовно на державне підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат», перетворене на дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» ДАК «Укррудпром» та у подальшому перетворене у відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат».

Структурні одиниці виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда», у тому числі Першотравневе рудоуправління, новостворені з 01 жовтня 1989 року шахти «Першотравнева-1» та «Першотравнева-2», новостворена з 01 січня 1995 року шахта «Першотравнева», новостворені з 20 січня 1998 року шахти «Першотравнева-Дренажна» та «Гигант-Дренажна» не мали статусу юридичних осіб. Створення на базі окремих структурних підрозділів виробничого об`єднання «Кривбасруда» - шахт «Першторавнева-Дренажна» та «Гигант-Дренажна» - державного підприємства «Кривбасгідрозахист» відбулось вже після припинення трудових відносин позивача з виробничим об`єднанням «Кривбасруда», а розподільчим балансом від 01 липня 1998 року не було прямо передбачено переходу до ДП «Кривбасгідрозахист» обов`язку з відшкодування шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров`я під час перебування у трудових відносинах з ВО «Кривбасруда».

Висновок судів базується, зокрема, на дослідженому розподільчому балансі щодо обсягу майнових прав та обов`язків управління «Кривбасгідрозахист» та виробничого об`єднання «Кривбасруда» від 01 липня 1998 року.

Надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам, суди правильно виходили із того, що за встановлених у цій справі обставин правонаступником виробничого об`єднання «Кривбасруда» (у структурних підрозділах якого працював ОСОБА_4 ) є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», а не ліквідоване ДП «Кривбасгідрозахист» (створене після припинення ОСОБА_4 трудових відносин з ВО «Кривбасруда»).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок стійкої втрати професійної працездатності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, врахував обставини, які мають суттєве значення, зокрема ступінь втрати працездатності, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, наслідки, що наступили, а також дотримався засад розумності і справедливості.

Висновки про правильне застосування норм права

Невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Висновки судів у цій справі, з урахуванням досліджених доказів та встановлених обставин, не суперечать позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 14 червня 2017 року у справі № 6-104цс17 та від 05 липня 2017 року у справі № 212/6039/16-ц.

Ураховуючи вищевказане, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2018 року у справі № 215/5607/15-ц (провадження № 61-13361св18).

Постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 15.06.2020 № 212/3137/17-ц (61-37529сво18) доступна за посиланням.

Відступ від постанови КЦС ВС від 18.11.2018 № 215/5607/15-ц ( 61-13361св18) можна переглянути у ЄДРСР.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про правову позицію Верховного Суду у питаннях спадкування житлового будинку та земельної ділянки. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.