Відсутність волевиявлення: практика КЦС ВС щодо підписання договору без згоди особи

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. На цьому наголосивВерховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянувши справу 761/26618/15-ц за позовом осіб до банку.

Так, в матеріалах справи містилась копія договору застави, який нібито укладено між банком та позивачами у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі вказували, що вони не підписували спірний договір, у них було відсутнє волевиявлення на укладення цього правочину, тому його необхідно визнати недійсним.

Однак, банк продовжував стверджувати, правочин укладено між сторонами у належній формі, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

За змістом положень статей 143, 144 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та вирішення питання про призначення експертизи місцевим судом) для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, експертиза призначається ухвалою суду.

За заявою представника позивачів ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

Висновком проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис у договорі застави корпоративних прав виконано не позивачами, а іншими особами.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання договору застави корпоративних прав недійсним. З урахуванням висновку судово-почеркознавчої експертизи, встановлено відсутність волевиявлення позивачів на укладання спірного правочину, а банком не надано належних та допустимих доказів на спростування встановлених судами обставин.

Нагадаємо, за змістом статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Раніше ми розповідали про визнання боргу або іншого зобов’язання: позиція КЦС ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.