Коли суддю обґрунтовано відсторонили від посади, але довести вину в злочині не встигли: рішення ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини у справі «Анжеліка Сімаітіене проти Литви» шукав відповідь на запитання, чи необхідно компенсувати заробітну плату судді, якого обгрунтовано відсторонили від посади у зв’язку із підозрою у вчиненні злочинів, але кримінальне провадження було закрите через закінчення строків притягнення до відповідальності. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. UkrainianAspect».

Президент країни відсторонив Анжеліку Сімаітіене від займаної нею посади судді і дозволив притягнути її до кримінальної відповідальності у зв’язку з кримінальними обвинуваченнями у зловживанні службовим становищем та підробкою документів.

Районний суд виправдав жінку, але апеляційна інстанція визнала таке рішення незаконним, постановивши, що А.Сімаітіене «дискредитувала титул судді та повноваження судової гілки влади, прийняла незаконне та необґрунтоване судове рішення» і таким чином «нанесла державі серйозну шкоду». Втім, справу все одно було закрито через сплив строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Суддя оскаржила це рішення, аргументуючи порушенням принципу презумпції невинуватості, і верховний суд країни, погодившись із цим, скасував рішення апеляції. Вища інстанція зауважила, що при закритті кримінального провадження через сплив строку для притягнення до кримінальної відповідальності питання про вину особи не вирішувалося. Незважаючи на це, Верховний Суд разом з тим вважав, що припинення кримінальної справи через законодавчі обмеження строків давності саме собою не означало, що особа була реабілітована, і це не може прирівнюватись до виправдання.

Паралельно із кримінальним провадженням стосовно цієї ж судді розглядалася дисциплінарна справа, у якій орган професійного самоврядування дійшов висновку про дискредитацію звання судді та рекомендував президенту звільнити А.Сімаітіене, що і було зроблено.

Після завершення кримінального провадження суддя звернулася до суду, де працювала, аби колишній роботодавець виплатив їй невиплачену зарплату на період відсторонення, а також почала оскаржувати усі рішення, що стали підставою для її звільнення указом президента.

Але суд не знайшов процедурних порушень (закриття кримінального провадження через сплив строків притягнення до відповідальності не означає, що особа була реабілітована), що підтвердила апеляційна інстанція. А верховний суд відмовився переглядати це питання.

Жінка розпочала цивільне провадження щодо шкоди, яку вона отримала через втрату своєї заробітної плати за період відсторонення від судової посади. Вона зазначила серед іншого, що поки вона була відсторонена, їй не виплачувалась заробітна плата, не відраховувались також соціальні виплати або внески до програми пенсії за віком. Як результат, вона не могла користуватися державними послугами охорони здоров’я. Але і тут вона не мала успіху.

Тоді вона звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись зокрема на статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, А.Сімаітіене зокрема скаржилась на той факт, що держава відмовилася відшкодувати їй невиплачену заробітну плату за час відсторонення її від посади суді.

ЄСПЛ виходив з того, що відмова органів влади відшкодувати заявниці її невиплачену заробітну плату являла собою «контроль за користуванням» майном у розумінні частини другої статті 1 Протоколу № 1 і, таким чином, є втручанням у її право на мирне володіння своїм майном. І саме в такому контексті суд у Страсбурзі дослідив обставини справи та дійшов висновку про порушення цієї норми Конвенції.

З текстом рішення ЄСПЛ у справі «Анжеліка Сімаітіене проти Литви» (заява № 36093/13) можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд оприлюднив переклад аналітичної частини щорічного звіту Європейського суду з прав людини за 2019 рік. 

Раніше ЄСПЛ визначив, коли держвиконавці не можуть вирішити, хто має виконувати судове рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.