Подекуди сімейні конфлікти переростають у майнові суперечки та кримінальні провадження. І коли національні органи не задовольняють прагнення домогтися справедливості, шукати її доводиться у Страсбурзі.
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Литвиненко проти Росії» (№ 84447/17), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect»
Після суперечки з батьком Ольга Литвиненко поїхала з Росії зі своїм неповнолітнім сином, не повідомивши про це сім’ю.
На підставі заяви батька та чоловіка жінки було відкрите кримінальне розслідування проти невідомих осіб за незаконне позбавлення свободи О.Литвиненко та її дитини. Згідно з матеріалами справи, злочинці тримали їх у невідомому місці, перешкоджаючи самостійно приймати рішення. Злочинці, наміром яких начебто було позбавити жінку власності, опублікували повідомлення про продаж її квартири.
Але адвокат, який представляв інтереси О.Литвиненко, клопотав перед судом визнати незаконним відкриття кримінального провадження, стверджуючи, що клієнт насправді не позбавлялася свободи. Але це клопотання не розглядалося.
Жінка також надсилала листа слідчому, в якому повідомила, що мешкає за кордоном добровільно під час своєї відпустки по догляду за дитиною. Вона додала документи, які на її думку, підтверджували, що її не тримали проти волі. Але і цей лист залишився без належного реагування.
Розслідування декілька разів припинялося на підставі того, що було неможливо визначити будь-яких підозрюваних. А матеріали справи не містили доказів, що правоохоронці намагалися встановити місцезнаходження жінки та її дитини.
Водночас, слідчий у справі подавав до суду запити про арешт майна О.Литвиненко, посилаючись на те, що остання перебувала під впливом невідомих злочинців, які перешкоджали її діяти добровільно, зокрема, підмішуючи наркотики. За версією слідства, злочинці намагалися продати квартиру зниклої і здали в оренду ще дві квартири, які належали їй, як стверджується, на підставі довіреності, яку вона надала їм. І протягом одного місяця суд видав 5 рішень про дозвіл на вилучення майна пані Litvinenko (трьох квартир, частин гаража і земельної ділянки. Таке вилучення мало перешкоджати будь-якому незаконному розпорядженню майном злочинцями. Пізніше той самий суд також надав дозвіл на арешт двох банківських рахунків жінки, на які сплачувалася орендна плата за квартири.
Адвокат жінки звертався до правоохоронців, аби припинити розслідування, адже за версією сторони захисту жінка поїхала з країни добровільно, ніколи не позбавлялася свободи, а докази вчинення злочину були відсутні. Але ці клопотання були відхилені, в тому числі судом.
Тоді пані Литвиненко звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись, зокрема, на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона стверджувала, що вилучення її майна органами влади було незаконним і необґрунтованим.
Суд у Страсбурзі констатував порушення конвенційних гарантій та постановив, що факт виявлення цього порушення вже складало достатню справедливу сатисфакцію щодо будь-якої моральної шкоди.
З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Литвиненко проти Росії» (№ 84447/17) можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що Україна увійшла до топ-3 за кількістю скарг в’язнів до ЄСПЛ.
Також ми писали, що невиконання судового рішення обійшлось державі у €20 000.
Додамо, ми публікували важливе рішення ЄСПЛ щодо звільнення чиновника за висловлювання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.