КЦС ВС роз’яснив, хто є належним відповідачем у спорах щодо спадщини

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хом`яківської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Про це повідомляє Центр дослідження судової практики на своїй сторінці в Facebook.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі розташоване по АДРЕСА_1 .

04 грудня 2000 року ОСОБА_4 було складено заповіт, у якому він все майно заповідав йому та ОСОБА_5 .

05 березня 2018 року він звернувся до приватного нотаріуса Угорчак Н. М. із заявою про прийняття спадщини, однак у її задоволенні було відмовлено у зв`язку із пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини.

Стверджує, що від спадщини не відмовлявся, а строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, через те, що після смерті батька виїхав на заробітки до Російської Федерації. Причини неподання заяви про прийняття спадщини іншими спадкоємцями йому невідомі.

Посилаючись на викладене, просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 терміном один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, у складі судді Гургули В. Б., від 03 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Надано ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 терміном на один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд визнав причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини - перебування позивача протягом тривалого часу закордоном - поважною.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, задоволено. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив з того, що місцевий суд не встановив коло спадкоємців померлого ОСОБА_4 та розглянув справу без участі ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого батька ОСОБА_6 (сина ОСОБА_4 ) та претендує на спірне нерухоме майно.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).

Апеляційний суд вірно встановив, що всупереч доводам позивача ОСОБА_1 , він та ОСОБА_2 не є єдиними спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є також його син ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якого прийняла ОСОБА_3 .

Встановивши вказані обставини, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_3 є належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Натомість клопотань про залучення ОСОБА_3 , як співвідповідача позивач не заявляв.

Апеляційним судом також вірно враховано наявність із грудня 2017 року на розгляду в суді справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Із повним текстом постанови КЦС ВС від 30.04.2020 № 352/382/18 (61-40424св18) можна ознайомитися за посиланням. 

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду надав судам методичну інформацію щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.