Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Одеської області у кримінальному провадженні за справою № 497/349/16-к.
Обставини справи
Напад на потерпілих відбувся безпосередньо у під’їзді на площадці перед дверима квартири, де засуджений наносив удари металевим предметом потерпілому, а інший нападник з цього місця здійснив переслідування потерпілої, яка намагалася сховатися на вулиці. Проникнення у приміщення під’їзду багатоквартирного будинку, де мешкала потерпіла, було суттєво обмежено для сторонніх осіб, за наявністю вхідних дверей, обладнаних кодовим замком.
Нападники розуміли неможливість свого проникнення у це приміщення, тому готуючи напад, тривалий час спостерігали за входом. Вжили низку заходів щодо забезпечення можливості свого проникнення, зокрема замалювали крейдою кнопки кодового замка, а коли один з власників квартир будинку відчинив замок, визначили код від нього, який в подальшому і використовували.
За вироком Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2017 року засуджено: ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років із конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості засуджених, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених через м'якість. Крім того, стверджує, що апеляційний суд безпідставно виключив з вироку в частині кваліфікації дій засуджених за ч. 4 ст. 187 КК України кваліфікуючу ознаку «проникнення в приміщення». Вважає, що ухвала апеляційного суду належним чином не мотивована та не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність ознаки «проникнення» у складі розбою, суд після встановлення фактичних ознак складу вчиненого кримінального правопорушення повинен перевірити, як ці ознаки співвідносяться з ознаками складу злочину кримінально-правової норми.
Так, розбій, поєднаний з проникненням у приміщення передбачає визначення, як ознак «приміщення», так і ознак «проникнення». Тільки сукупність цих ознак дає можливість кваліфікувати розбій за ч. 3 ст. 187 КК України. Приміщення - це різного роду будівлі, споруди, які можуть бути постійними чи тимчасовими, та у яких може постійно чи тимчасово знаходитися та зберігатися майно. Під проникненням слід розуміти незаконне вторгнення у приміщення будь-яким способом.
Таким чином, суд приходить до наступного висновку щодо застосування норм права.
Під приміщенням в тому числі треба розуміти внутрішню частину будівлі, споруди або багатоповерхового будинку, які належать колективу, організації, державі чи приватній особі. А дії особи, направлені на проникнення до під’їзду багатоквартирного будинку, доступ до якого є обмеженим шляхом використання охорони, замків (кодованих, електронних тощо) та замикання дверей з метою перешкоди та заборони для вільного доступу у це приміщення стороннім особам, якщо такі дії вчинені з метою крадіжки, грабежу чи розбою, необхідно кваліфікувати за відповідною нормою кримінального закону з кваліфікуючою ознакою, як вчинення таких дій з проникненням у приміщення.
Наведені вище обставини дають підстави для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю її змісту вимогам ст. 419 КПК України.
Із повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову ККС ВС щодо кваліфікації дій особи як хуліганства, вчиненого із застосуванням вогнепальної зброї.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.