За результатами касаційного перегляду справи №560/1370/19 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) погодилася з висновками Восьмого ААС щодо необхідності врахування під час прийняття судового рішення обставин і підстав, які існують на час ухвалення судового рішення, а саме: факт усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, передає офіційний сайт 8ААС.
Згідно з фабулою справи, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (далі - ДЕІ у Хмельницькій області) звернулася з позовом до ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика Україна» про застосування заходів реагування за результатами здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва — це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо. Повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування, ніж винесення припису.
Відмовляючи у задоволенні позову, Восьмий ААС зауважив, що позивачем не обґрунтовано чому в даному випадку слід застосувати саме такий виключний захід реагування як повне або часткове зупинення виробництва. Апеляційним судом було встановлено, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції відповідач надав докази виконання вимог припису ДЕІ у Хмельницькій області та усунув виявлені порушення. На переконання суду, необхідно враховувати принцип співмірності обраного заходу реагування та виявлених порушень, які залишились не усунутими на час розгляду справи, з метою дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
КАС ВС підтвердив правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо того, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. Інакше застосування заходів реагування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Верховний Суд наголосив, що зупинення виробництва є виключним заходом реагування, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей внаслідок забруднення довкілля.
Постанова від 10 квітня 2020 року у справі №560/1370/19 доступна у ЄДРСР за посиланням.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала про практику ВП ВС щодо застосування позовної давності у частинах переривання та визнання поважними причини пропуску.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.